1. (у геоморфології) Властивість рельєфу місцевості, що характеризується наявністю численних, часто паралельних, глибоких і вузьких знижень (борозен), утворених переважно водною ерозією або льодовиковою діяльністю.
2. (у сільському господарстві, ґрунтознавстві) Наявність на поверхні поля або ґрунту глибоких слідів (борозен) від різних знарядь (плуга, культиватора тощо), що може бути як технологічною особливістю, так і ознакою деградації ґрунту через його переущільнення.