Словник Української Мови
1. (вживається переважно в поетичній мові) Сумно, з журбою; викликаючи почуття ніжності та легкого смутку.
2. (заст.) Термін, що позначає один із станів душі в українській філософській та психологічній традиції, близький до поняття “журба”, але часто з відтінком задумливості, тихої печалі або ностальгії.
1. Який виражає журбу, смуток, сум; сповнений печалі, зажурений.
2. Який викликає почуття журби, смутку; сумний, похмурий.
1. Стосунний до журналістики як виду суспільної діяльності, пов’язаний з нею.
2. Стосунний до журналіста, належний, властивий журналісту.
3. Призначений для журналістів, створений ними або такий, що складається з них.
Жінка, яка професійно займається журналістикою: збирає, обробляє, аналізує та поширює інформацію через засоби масової інформації (газети, журнали, телебачення, радіо, інтернет-видання).
1. Стосуючись до журналістики як роду діяльності, пов’язаний зі збиранням, обробкою та поширенням актуальної інформації через засоби масової інформації.
2. Характерний для журналістики, властивий їй або створений у її рамках (наприклад, про журналістські матеріали, жанри, методи роботи).
3. Призначений для журналістів або пов’язаний з їхньою професійною діяльністю.
1. Суспільна діяльність зі збору, аналізу, творчої обробки та поширення актуальної інформації про події, явища та процеси в суспільстві через засоби масової інформації (пресу, телебачення, радіо, інтернет-видання).
2. Система засобів масової інформації (газет, журналів, телеканалів тощо) та сукупність осіб, професійно зайнятих у цій сфері; журналістське середовище.
3. Навчальна дисципліна, що вивчає теорію, історію, методи та практику цієї діяльності; спеціальність у вищих навчальних закладах.
1. Фахівець, який займається збиранням, обробкою та поширенням інформації через засоби масової інформації (газети, журнали, телебачення, радіо, інтернет-видання); представник професії, пов’язаної з журналістикою.
2. Автор публіцистичних, інформаційних або критичних матеріалів у періодичних виданнях або на інформаційних ресурсах.
3. (У широкому значенні) Особа, чия професійна діяльність полягає у створенні суспільно значущого контенту, аналізі подій та явищ для широкої аудиторії з метою інформування, освіти чи формування громадської думки.
1. (про документи, дані) Такий, що внесений до журналу (книги обліку, реєстру) для фіксації та надання йому офіційного статусу; зареєстрований.
2. (про процес, роботу) Організований за принципом ведення журналу, що передбачає послідовну фіксацію подій, операцій або даних у хронологічному порядку.
3. (у техніці, про вузли механізмів) Такий, що має спеціальні жорсткі направляючі (наприклад, рейки), по яких здійснюється переміщення.
1. Процес перетворення інформації, подій чи дослідницьких результатів у формат, придатний для публікації в науковому, академічному або професійному журналі; оформлення матеріалу згідно з вимогами періодичного видання.
2. У ширшому сенсі — процес створення журналістського продукту, що включає збір, аналіз, перевірку та подання інформації у відповідній формі для мас-медіа.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “журнал”: невеликий за обсягом або форматом журнал, часто з ознакою неповноцінності, легковажності або несерйозності змісту.
2. (переносно, розм., зневажл.) Видання, яке за формою нагадує журнал, але не відповідає йому за якістю, глибиною або значенням; невелика, маловажна або низькопробна періодична публікація.