• жолудовий

    1. Який стосується жолудя, властивий жолудю або зроблений з жолудів.

    2. Який має колір, схожий на колір стиглого жолудя; темно-коричневий з жовтуватим відтінком.

  • жолудистий

    Який має форму жолудя або схожий на жолудь.

    Який має численні жолуді або покритий ними.

    У ботаніці: що стосується або належить до родини букових (Fagaceae), до якої належать дуб, бук, каштан.

  • жолудевий

    Який стосується жолудя, властивий жолудю або зроблений з жолудів.

    Який має колір, схожий на колір стиглого жолудя; темно-коричневий з жовтуватим або оливковим відтінком.

  • жолуддя

    Плід дуба, що має яйцеподібну форму, коричневий колір та міститься в мисоподібній чашечці (плюсці).

  • жоломія

    1. (історичне) Назва одного з найдавніших укріплень (городища) на території Києва, що існувало в V–VIII століттях на Старокиївській горі; археологічна пам’ятка.

    2. (історичне, переносне) У літописах — символ давнього княжого Києва, його могутності та слави.

  • жоломійка

    1. Рідкісна застаріла назва для пристрою або посуду, призначеного для пиття, — ковша, черпака або жолобини, з якої п’ють тварини.

    2. У переносному значенні — людина, яка багато п’є, пияк.

  • жоломига

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Бучанському районі Київської області.

    2. (заст.) Власна назва річки в Україні, лівої притоки Ірпеня, що протікає через однойменне село.

  • жолобівка

    1. Різновид яблуні з плодами видовженої (жолобчастої) форми, а також плід цієї яблуні.

    2. Місцева назва рослини з родини гвоздикових — смілки повзучої (Silene repens).

    3. Рідкісна назва для жолобчастої або рифленої деталі, елемента конструкції.

  • жолобчатий

    1. Який має форму жолоба, витягнуту заглибину або ряд паралельних заглибин; рифлений, борозенчастий.

    2. У ботаніці: що має заглиблення, подібне до жолоба (наприклад, про листя, стебла).

  • жолобчастість

    1. Властивість за значенням прикметника “жолобчастий”; наявність жолобів, борозен, заглиблень, що нагадують жолоби.

    2. (У ботаніці) Морфологічна ознака пелюсток або чашолистків, які мають заглиблення вздовж центральної осі, що надає їм форму жолоба.