• доважка

    1. Додаткова частина, прибудова або пристрій, який приєднується до основного предмета для розширення його функцій або збільшення розміру.

    2. У мовознавстві — додатковий, часто необов’язковий, елемент у структурі слова або висловлювання, який уточнює або доповнює основну інформацію.

    3. Рідко вживане позначення додаткової порції їжі або пиття, яку дають поверх основної.

  • доваження

    1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Тернопільській області, Чортківському районі.

    2. (заст., діал.) Дія за значенням доважити; довантаження, додаткове навантаження чогось.

  • довада

    Довада — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Яремчанській міській громаді.

  • дов’язування

    1. Дія за значенням дієслова “дов’язувати” — завершення процесу в’язання, доведення в’язаного виробу до кінця.

    2. Технічний термін у текстильному виробництві, що означає процес прикріплення (прив’язування) нової основи або ниток основи до залишків попередньої на ткацькому верстаті для безперервності роботи.

  • добір

    1. Дія за значенням дієслова добірати; відбір, підбір кого-, чого-небудь за певними критеріями.

    2. Результат такої дії; те, що добрано, підібрано (найчастіше про колекцію, комплект, зібрання чогось).

    3. Техн. Частина машини, механізму або пристрій, призначений для захоплення, подачі чи відбору чогось.

    4. Рідк. Те саме, що добірка (у значенні вибірки, узору).

  • добілювання

    1. Додаткове фінансування або виділення коштів для завершення будівництва, ремонту чи реалізації будь-якого проекту, коли первинного фінансування виявилося недостатньо.

    2. У комп’ютерній термінології — процес додавання текстур, світла, тіней та інших візуальних ефектів до тривимірної моделі або сцени після основного рендерингу для надання їй завершеного, реалістичного вигляду.

  • добуття

    1. (у філософії, особливо в екзистенціалізмі) Процес активного, свідомого та цілеспрямованого здобування чого-небудь, утвердження власного буття через діяльність; творче самоствердження особистості у світі.

    2. (застаріле або рідковживане) Дія за значенням дієслова «добути»; здобуття, одержання, набуття чого-небудь.

  • добуток

    1. Результат множення двох або більше чисел або величин у математиці.

    2. Те, що вироблено, створено працею, промисловістю або мистецтвом; продукт виробництва, творчості.

    3. (заст.) Результат дії, наслідок чого-небудь.

  • добудча

    Добудча — власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області.

  • добудування

    1. Дія за значенням добудувати; завершення будівництва, спорудження чогось шляхом додавання нових частин або елементів до вже існуючої споруди.

    2. Результат такої дії; частина споруди, що була зведена пізніше за основну, а також загальний вигляд споруди після такого розширення.