Значення
- (Філософія) –
(у філософії, особливо в екзистенціалізмі) Процес активного, свідомого та цілеспрямованого здобування чого-небудь, утвердження власного буття через діяльність; творче самоствердження особистості у світі.
- (Лінгвістика) –
(застаріле або рідковживане) Дія за значенням дієслова «добути»; здобуття, одержання, набуття чого-небудь.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. добуття, р. добуття, д. добуттю, з. добуття, о. добуттям, м. добутті, к. добуття