Процес доведення гостроти леза до максимального рівня, фінальний етап заточування режучого інструменту (наприклад, ножа, леза, бритви), що передбачає тонке полірування ріжучої кромки на спеціальному абразивному матеріалі для досягнення ідеальної гостроти.

1. (мед.) Підвищення гостроти зору, що досягається за допомогою спеціальних вправ або оптичних пристроїв після основної корекції.

2. (перен., рідк.) Остання, завершальна стадія загострення чого-небудь, що настає після основної фази розвитку явища або процесу.

Догоряння — рідко у значенні догорання. Процес завершення горіння.

1. Процес завершення горіння речовини, коли вогонь поступово згасає, але ще не повністю припинився; стадія горіння, що характеризується слабким полум’ям або тлінням.

2. (переносне) Завершальна, менш інтенсивна стадія якогось тривалого процесу, явища або стану, наприклад, емоції, конфлікту, життєвого етапу.

3. (технічне) Додаткове спалювання горючих компонентів у продуктах згоряння з метою підвищення ефективності та зменшення шкідливих викидів (наприклад, у двигунах внутрішнього згоряння або топкових пристроях).

1. Власна назва української народної рухомої гри, в якій учасники (водячий та інші гравці) переслідують один одного з метою осалення (доторкання).

2. Назва процесу гри в догонялки; саме переслідування, спроба наздогнати когось у грі або в житті.

1. Розмовна назва грошової одиниці, що використовувалася в Україні в період грошової реформи 1992–1996 років (купон, карбованець); походить від друкованого зображення на банкноті, що символізувало прагнення наздогнати розвинені країни.

2. Історична назва паперових грошових знаків (купонів), що були в обігу на території України у 1990-х роках, перш ніж їх замінила гривня.

Доголювання — процес догляду, піклування або нагляду за кимось або чимось, особливо у контексті медичного обслуговування, реабілітації або підтримки стану.

Доголювання — завершальна стадія лікувального чи реабілітаційного процесу, спрямована на відновлення, підтримку здоров’я або поліпшення стану після основного курсу терапії.

Доголювання — у більш широкому значенні: продовження турботи, опіки або уваги, що забезпечує повноцінне функціонування або збереження об’єкта (наприклад, техніки, рослин).

1. Процес додаткового годування дитини (переважно немовляти) сумішами або іншими продуктами при недостатній кількості материного молока.

2. (у тваринництві) Процес додавання певних кормів або поживних речовин до основного раціону тварин з метою покращення їхнього харчування та продуктивності.

1. Дія за значенням догоджати; намагання виконати чиїсь бажання, потурання комусь, чомусь.

2. (у множині, зазвичай “догоджання”) Вчинки, поведінка, спрямовані на те, щоб догодити, улестити когось; лестощі, послуги.

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Бориспільському районі Київської області.

2. Власна назва села в Україні, розташованого в Кременецькому районі Тернопільської області.

3. (рідко, заст.) Те саме, що угода, домовленість; згода, порозуміння.