1. Дія за значенням догоджати; намагання виконати чиїсь бажання, потурання комусь, чомусь.
2. (у множині, зазвичай “догоджання”) Вчинки, поведінка, спрямовані на те, щоб догодити, улестити когось; лестощі, послуги.
догоджання
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
37 догоджання похоті, гордості, заздрість, любов до нагромадження; дає в думках перевагу тлінності, а в серці привід до сад-дукійства27. Друг його підводив бесіду до історії Святого Письма8.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |