• домець

    1. Зменшувально-пестлива форма до слова “дім”: невеликий, затишний будинок, часто з натяком на теплі почуття до нього.

    2. (у спеціальній термінології) Назва одного з типів давньоруського житла, що являв собою наземну дерев’яну споруду з печчю, характерну для слов’янських племен.

  • доместикація

    Процес приручення диких тварин та вирощування дикорослих рослин людиною для задоволення господарських потреб, що супроводжується їхніми генетичними, фізіологічними та поведінковими змінами.

    У біології — комплексна адаптація виду до життя в умовах, створених людиною, та під її контролем, що призводить до формування одомашненої форми (культури у рослин або породи у тварин).

  • доместик

    1. (історичний термін) У Візантійській імперії — вища придворна посада, а згодом військове звання, командуючого певним видом військ (наприклад, доместик схол).

    2. (історичний термін) У деяких середньовічних слов’янських державах — вищий державний чиновник, наближений до правителя, який часто виконував функції міністра або намісника.

    3. (церковний термін) У греко-католицькій та православній традиціях — керівник церковного хору (регент), який відповідає за навчання співаків і виконання богослужбових піснеспівів.

  • доменщик

    Фахівець з доменного виробництва, робітник, який обслуговує доменну піч.

  • доменоутворювання

    Процес створення, реєстрації та адміністрування доменних імен в інтернеті, що включає вибір назви, перевірку її доступності, оформлення прав власності та технічну настройку.

    Сукупність правових, технічних та організаційних заходів, спрямованих на формування та функціонування системи доменних імен певного рівня або території (наприклад, національного домену .ua).

  • доменоутворення

    1. Процес утворення доменів — структурних одиниць білків або нуклеїнових кислот, які виконують певну функцію або мають унікальну тривимірну структуру.

    2. У біохімії та молекулярній біології — механізм формування стабільних, компактних глобулярних одиниць (доменів) в молекулі білка під час його фолдингу (згортання).

  • доменник

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Тернопільській області, Чортківському районі.

    2. У технічній термінології — пристрій або модуль, призначений для керування, контролю або обробки сигналів у певній області (домені), наприклад, у системах зв’язку чи автоматизації.

    3. У комп’ютерній термінології, розмовне скорочення від “доменне ім’я” — унікальна адреса вебсайту в мережі Інтернет.

  • домен

    1. У комп’ютерних технологіях та Інтернеті — унікальна адреса вебсайту в мережі Інтернет, що складається з імені та розширення (наприклад, .ua, .com, .org).

    2. У математиці (теорія функцій) — множина значень незалежної змінної (аргументу), для яких визначена дана функція.

    3. У фізиці (зокрема, у фізиці твердого тіла) — область спонтанної намагніченості в феро- або ферімагнетику або область спонтанної поляризації в сегнетоелектрику, вектор якої має однаковий напрямок.

    4. У біології (систематиці) — найвища рангова категорія (таксон) у класифікації живих організмів, що об’єднує кілька царств (наприклад, домен Еукаріоти).

    5. Застаріле або книжне — володіння, маєток, сфера впливу чи панування.

  • домелювання

    1. Дія за значенням дієслова “домелювати” — завершення процесу помелу, подрібнення чогось до кінця або до потрібного стану.

    2. (У технологічних процесах) Додатковий помел, подальше подрібнення матеріалу (наприклад, цементного клінкеру, руди, зерна) для досягнення необхідної тонкості або однорідності продукту.

  • домейкіт

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Білоцерківському районі Київської області.

    2. (інформатика) Управління доменом, адміністрування доменних імен; сукупність технічних та організаційних заходів щодо підтримки функціонування домену в мережі Інтернет.