доместикація

[domɛstɪkɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Біологія) –

    Процес приручення диких тварин та вирощування дикорослих рослин людиною для задоволення господарських потреб, що супроводжується їхніми генетичними, фізіологічними та поведінковими змінами.

  2. (Біологія) –

    У біології — комплексна адаптація виду до життя в умовах, створених людиною, та під її контролем, що призводить до формування одомашненої форми (культури у рослин або породи у тварин).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. доместикація, р. доместикації, д. доместикації, з. доместикацію, о. доместикацією, м. доместикації, к. доместикаціє

Більше записів