Вітрюган — власна назва вітряної місцевості, переважно височини, гори або пагорба, що постійно продувається сильними вітрами; топонім.
Вітрюган — переносна назва людини (зазвичай жінки) легковажної, непостійної, змінної в настроях або вчинках.
-
епімагматичний
1. (геол.) Пов’язаний з епімагматичними процесами або утвореннями, тобто з пізньомагматичними гідротермальними розчинами, що виникають на завершальних стадіях застигання магми та утворюють певні корисні копалини.
2. (геол.) Створений або відкладений з таких розчинів (про мінерали, рудні тіла).
-
вітрюга
1. (діал.) Сильний поривчастий вітер, буря, вітрова погода.
2. (перен., розм.) Про легковажну, непостійну, вітрогонну людину (зазвичай про жінку або дівчину).
3. (перен., розм.) Про швидку, метушливу, непосидючу людину.
-
германістка
1. Фахівчиня з германістики — науки, що вивчає мови, літературу, історію та культуру германських народів.
2. Студентка або викладачка вищого навчального закладу, яка спеціалізується на вивченні німецької філології.
-
вітрофірит
Вітрофірит — гірська порода, різновид фіриту, що характеризується пористистою, нерівномірною структурою, утвореною в результаті вивітрювання.
-
вітрофір
Вітрофір — власна назва українського виробника систем опалення, вентиляції та кондиціювання повітря, а також обладнання для промислових холодильних установок.
Вітрофір — загальна назва продукції (наприклад, теплових насосів, кондиціонерів, вентиляційних установок) виробництва однойменної компанії.
-
епілітораль
Епілітораль — географічна назва, що позначає прибережну смугу моря, розташовану безпосередньо над літораллю (зоною припливів і відливів), на глибинах приблизно до 200 метрів, де ще проникає достатньо сонячного світла для фотосинтезу; верхня частина сублиторальної зони.
-
германістика
Галузь філології, що вивчає мови, літературу, історію та культуру германських народів.
Супкупність наукових дисциплін, присвячених дослідженню німецької мови, літератури та культури.
-
вітрофікація
Вітрофікація — власна назва (бренд) системи автоматизованого моніторингу та управління роботою вітроенергетичних установок (вітрогенераторів, вітрових електростанцій).
-
епілітичний
1. (у біології, екології) такий, що росте або живе на поверхні каміння, скель; пов’язаний з таким способом життя (про організми, особливо про лишайники, водорості, мохи).