Словник Української Мови
1. Представник однієї з чотирьох основних племінних груп стародавніх греків (дорійців), що населяли переважно Пелопоннес, Крит, Родос та південно-західну Малу Азію.
2. Представник населення давньогрецької колонії Доріс в Малій Азії.
3. У музиці — назва одного з давньогрецьких ладів (дорійський лад), а також середньовічного церковного ладу.
Кальцекс — власна назва торгової марки вітамінного комплексу, що містить кальцій та вітамін D3, призначеного для профілактики та лікування дефіциту кальцію в організмі.
Кальцекс — власна назва хімічного реагенту (комплексної сполуки), що використовується в аналітичній хімії, зокрема як індикатор при комплексонометричному титруванні.
1. (географія) Місцевість у Львівській області України, село в Пустомитівському районі.
2. (історична географія) Назва історичного району міста Львова, що розташовувався за межами середньовічних міських мурів, приблизно на території сучасних площі Міцкевича та прилеглих вулиць.
Докір, осуд, увага, висловлена з несхваленням або досадою.
Заст., рідк. Те саме, що дорікання (у 1-му значенні).
1. (історичне) Чоловічі або жіночі нижні штани з бавовняної, вовняної або трикотажної тканини, що щільно облягають ноги і зазвичай мають застібку спереду.
2. (розмовне) Теплі трикотажні штани, що використовуються як спідня білизна або домашній одяг.
1. Одна з основних груп давньогрецьких племен, що сформувалася наприкінці II тисячоліття до н.е. і внаслідок масованого вторгнення на Пелопоннес та інші регіони започаткувала так звану дорійську спільноту, до якої належали, зокрема, спартанці, коринфяни, мегарці.
2. Представники цієї групи племен, носії дорійського діалекту давньогрецької мови та специфічної культурної традиції.
Кальсиліт — власна назва мінералу, що є різновидом польового шпату (алюмосилікату натрію), який зустрічається у вигляді дрібних кристалів або зерен, зазвичай білого або світлого кольору.
Кальсес — власна назва іспанського муніципалітету в провінції Валенсія, автономне співтовариство Валенсія.
1. Дія за значенням дієслова “дорізувати” — завершення різання чогось, розрізання до кінця, до певної межі або до потрібного стану.
2. (Медицина, хірургія) Додаткове розрізання, розширення або поглиблення хірургічної рани чи розрізу для поліпшення доступу, дренування або завершення оперативного втручання.
3. (Техніка, обробка матеріалів) Заключна, точкова або калібрувальна операція різання (наприклад, металу) для досягнення необхідних розмірів, форми чи чистоти поверхні.
1. Спеціально обладнана пішохідна або прогулянкова доріжка, зазвичай у парку, саду, набережній чи іншій зоні відпочинку, призначена для неспішних прогулянок, часто з покращеним покриттям та елементами благоустрою.
2. Власна назва конкретної прогулянкової алеї чи маршруту, що використовується в урбаністичному плануванні або як офіційна назва об’єкта (наприклад, “Доріжка-променад” у певному парку).