Значення
- (Лінгвістика) –
Докір, осуд, увага, висловлена з несхваленням або досадою.
- (Лінгвістика) –
Заст., рідк. Те саме, що дорікання (у 1-му значенні).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дорікання, р. дорікання, д. доріканню, з. дорікання, о. доріканням, м. доріканні, к. дорікання