1. Дія за значенням дієслова “досвятковувати”; продовження святкування після його офіційного завершення або основної частини.
2. Період, час або подія, що є продовженням святкування, часто менш офіційний або більш камерний.
Словник Української Мови
1. Дія за значенням дієслова “досвятковувати”; продовження святкування після його офіційного завершення або основної частини.
2. Період, час або подія, що є продовженням святкування, часто менш офіційний або більш камерний.
1. (про хімічні сполуки, перев. соду) Підданий сильному нагріванню (кальцинуванню) для видалення води, летких компонентів або інших домішок; прожарений.
2. (про вуглець) Очищений від летких речовин шляхом нагрівання без доступу повітря.
1. (мед.) Патологічний процес відкладення солей кальцію в тканинах організму, що зазвичай є наслідком попередніх ушкоджень, запалення або порушень обміну речовин.
2. (техн.) Процес обпалювання (нагрівання до високої температури) мінералів, руд або інших матеріалів для видалення летких сполук, вуглекислоти, води тощо без їхнього плавлення.
1. Технологічна операція у свердлінні, що полягає у збільшенні глибини або діаметра вже існуючого отвору, або його обробці для досягнення необхідних параметрів (розмірів, точності, якості поверхні).
2. У нафтогазовій промисловості — завершальна стадія будівництва свердловини, що включає роботи з углиблення, розширення стовбура, кріплення та освоєння свердловини після досягнення основної проектної глибини.
1. Пристрій або технологічне обладнання для випалювання (кальцинування) різних матеріалів (наприклад, вапняку, глинозему) з метою видалення летких сполук, води, діоксиду вуглецю тощо.
2. (у медицині) Устаткування або пристрій для видалення кальцинатів (відкладень солей кальцію) з тканин організму, наприклад, з нирок.
3. (у техніці) Агрегат, печ або реактор, у якому здійснюється процес кальцинації (термічної обробки) сипких матеріалів.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Криму (Автономна Республіка Крим), підпорядковане Судацькій міській раді.
2. Власна назва історичної місцевості та урочища в Криму, відомої завдяки археологічній пам’ятці — руїнам середньовічного вірменського монастиря Сурб-Хач (XIV ст.), що є об’єктом культурної спадщини.
1. (геологія) Мінеральна жила або прошарок, що утворився внаслідок відкладення карбонату кальцію (вапняку) у тріщинах гірських порід.
2. (медицина) Ділянка тканин організму, де відклалися солі кальцію, що часто є наслідком запального процесу, дистрофії або старіння; кальцифікат.
Досапування — процес остаточного закріплення, закручування або докладання зусиль для повного стискання, затягування (наприклад, гайки, болта тощо).
Досапування — у переносному значенні: завершальний етап якоїсь роботи, остаточне вдосконалення або доведення чогось до належного стану.
1. (Біол., бот.) Про рослини: такі, що ростуть переважно на ґрунтах, багатих вапняком, або потребують підвищеної кількості кальцію в ґрунті для нормального розвитку.
2. (Біол., зоол.) Про тварин (переважно безхребетних): такі, що мешкають у середовищах, багатих на кальцій, наприклад, у вапнякових породах ато водах з високою жорсткістю.
Дія за значенням дієслова “досадувати”; відчуття, переживання досади, роздратування, невдоволення через невдачу, неприємність або чиїсь дії.