Древослів

Словник Української Мови

  • дренаж

    1. Система підземних каналів, труб, колодязів тощо для відведення ґрунтових вод з метою осушення земель, зниження рівня ґрунтових вод або запобігання затопленню територій.

    2. Медична процедура, пристрій або система для видалення рідин (наприклад, гною, ексудату) з порожнин тіла, ран чи абсцесів з метою лікування.

    3. У сільському господарстві та ґрунтознавстві — природне або штучне відведення надлишкової вологи з ґрунту через його пористість або спеціальні споруди.

    4. У техніці та будівництві — сукупність заходів і споруд для збирання та відведення фільтраційних, дощових або стічних вод (наприклад, з фундаментів, дорожнього полотна).

  • канатик

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “канат” — тонкий канат, мотузка невеликого діаметра.

    2. В анатомії: пуповина, сполучний канатик між плацентою та плодом, що містить кровоносні судини.

    3. В техніці та побуті: гнучкий елемент конструкції, що нагадує тонкий канат (наприклад, трос у механізмі, шнур).

  • дрена

    1. (історичне) Мідна монета, що карбувалася в Стародавній Греції, а пізніше — у Римській імперії та інших державах античного світу.

    2. (історичне) Одиниця ваги в Стародавній Греції та країнах Сходу, що дорівнювала приблизно 3,2–4,4 грама (залежно від регіону та періоду).

    3. (медичне) Тонка гумова або синтетична трубка, що вводиться в рану або порожнину тіла для відведення рідин (гною, ексудату, крові).

  • канат

    1. Міцний трос великого діаметра, виготовлений зі сталевих дротів, натуральних (гаряна, сизаль, кокос) або синтетичних (поліпропілен, нейлон) волокон, що використовується для буксирування, кріплення, підйому вантажів, як такелаж на суднах, у гірничій справі тощо.

    2. У гімнастиці та цирковому мистецтві — довгий мотузковий або тросовий снаряд для виконання вправ на лазання, утримання рівноваги та акробатичних номерів.

    3. Рідко вживана назва мотузки загалом або товстої, міцно скрученої мотузки.

  • дрен

    1. (геологія) Пласт гірської породи, що має високу водопроникність і слугує для природного дренажу (відведення) підземних вод.

    2. (сільське господарство, техніка) Пориста труба (керамічна, пластмасова тощо) або інша споруда, що закладається в ґрунт для осушення (дренажу) надлишкової вологи.

    3. (медицина, застаріле) Тонка гумова або скляна трубка, що вводиться в рану або порожнину тіла для відведення рідини (гною, ексудату).

  • канарочка

    1. Розмовна назва канарського джерела — птаха ряду горобцеподібних, поширеного як декоративна птахівницька порода, що відома своїм співом та яскравим, часто жовтим, забарвленням.

    2. Переносно — про жінку або дівчину з яскравим, переважно рудим або золотистим, волоссям.

  • канарок

    1. Канарський діалект іспанської мови, що поширений на Канарських островах (Іспанія).

    2. Рідкісне позначення мешканця або уродженця Канарських островів (частіше вживаються форми “канарець”, “канарка”).

  • дремлюгоподібні

    1. Родина дрібних ссавців ряду комахоїдних, представники яких мають видовжене тіло, короткі кінцівки та витягнуту мордочку; до цієї родини належать, зокрема, соня та полчок.

    2. Застаріла систематична назва родини Gliridae або Myoxidae у зоології, що об’єднує гризунів, яких зараз частіше називають соневі або вовчкові.

  • канарковий

    1. Стосунковий до Канарських островів, що знаходяться біля північно-західного узбережжя Африки.

    2. Стосунковий до канарки (птаха), що походить з Канарських островів; властивий цьому птахові.

    3. Яскраво-жовтого кольору, насиченого жовтого відтінку, як оперення канарки.

  • дрема

    Дрема — рід однорічних, дворічних або багаторічних трав’янистих рослин родини гвоздикових, поширених у помірній зоні Євразії; типовий представник — дріма біла.