Значення
- (Техніка) –
Міцний трос великого діаметра, виготовлений зі сталевих дротів, натуральних (гаряна, сизаль, кокос) або синтетичних (поліпропілен, нейлон) волокон, що використовується для буксирування, кріплення, підйому вантажів, як такелаж на суднах, у гірничій справі тощо.
- (Спорт) –
У гімнастиці та цирковому мистецтві — довгий мотузковий або тросовий снаряд для виконання вправ на лазання, утримання рівноваги та акробатичних номерів.
- (Техніка) –
Рідко вживана назва мотузки загалом або товстої, міцно скрученої мотузки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. канат, р. каната, д. канатові, з. канат, о. канатом, м. канаті, к. канате
Походження слова (Етимологія)
Слово «канат» позначає товсту мотузку. Воно прийшло в українську мову з новогрецької, де «жать» означає «мотузка». Це грецьке слово, у свою чергу, походить від давнішого грецького «хача» — «очерет», бо з очерету та інших рослинних волокон виготовляли мотузки. Споріднені слова в інших слов’янських мовах (російській, болгарській) також мають форму «канат». В українській мові від цього слова утворені похідні, як-от «канатник» (майстер, що робить канати) та дієслова «канати», «канючити» зі значенням «настирливо просити».