канат

1. Міцний трос великого діаметра, виготовлений зі сталевих дротів, натуральних (гаряна, сизаль, кокос) або синтетичних (поліпропілен, нейлон) волокон, що використовується для буксирування, кріплення, підйому вантажів, як такелаж на суднах, у гірничій справі тощо.

2. У гімнастиці та цирковому мистецтві — довгий мотузковий або тросовий снаряд для виконання вправ на лазання, утримання рівноваги та акробатичних номерів.

3. Рідко вживана назва мотузки загалом або товстої, міцно скрученої мотузки.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |