Словник Української Мови
1. Самка канарки (птаха роду Serinus, зокрема канарки канарської), що відрізняється від самця менш яскравим забарвленням.
2. Розмовна назва канарського канарейка (Serinus canaria domestica) — маленького співочого птаха родини в’юркових, одомашненого понад 500 років тому, популярної кімнатної пташки.
3. Переносно: про жінку або дівчину з приємним, дзвінким, мелодійним голосом (зазвичай із захвалом).
1. Ручний електричний, пневматичний або механічний інструмент для свердління отворів у різних матеріалах (дереві, металі, бетоні тощо), а також для їх розточування, закручування та відкручування кріпильних елементів (гвинтів, шурупів).
2. (у спеціалізованому контексті) Стоматологічний інструмент для механічної обробки твердих тканин зуба під час лікування карієсу або протезування.
3. (заст., рідк.) Старовинний ручний інструмент для свердління у вигляді двоплечого важеля з мотузкою та патроном для свердла, що називався також «свердло-коловорот».
1. (історичне) Мешканець або уродженець Канарських островів.
2. (рідко) Птах із ряду горобцеподібних, канарський дрізд, що походить з Канарських островів.
3. (переносне значення, заст.) Жовтий, золотистий колір, насичений жовтий відтінок (за аналогією з оперенням канарки).
1. Дректов — власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає територією Тернопільської області.
2. Дректов — власна назва села в Україні, розташованого в Тернопільській області, поблизу однойменної річки.
1. Який стосується канарки (птаха), властивий їй або отриманий від неї.
2. Який має яскраво-жовтий колір, нагадує забарвлення канарки.
3. У складі ботанічних назв: що стосується рослини з жовтими квітками, або жовтого кольору (напр., канарейкова трава).
Дреколій — у давньоруській та українській історії: важкий метальний спис, довга важка спиця, яку використовували піхотинці та кіннотники як колючу та метальну зброю.
Дреколій — у сучасній українській мові (переносне значення): символ давньої, могутньої та героїчної боротьби українського народу за свободу, часто вживається в поетичній та патріотичній лексиці.
1. Дрібний співочий птах родини в’юркових, поширений як декоративна кімнатна пташка, відома своїм мелодійним співом та яскравим, переважно жовтим, забарвленням (Serinus canaria domestica).
2. Розмовна назва для будь-якої інформації, яка використовується для випробування або виявлення реакції (наприклад, “канарейка в шахті” — попереджувальний сигнал про небезпеку).
3. У технічному слензі — тестове повідомлення, файл або об’єкт, що відправляється для перевірки коректності роботи системи, каналу зв’язку тощо.
1. (історичне) Назва французької золотої монети, карбуваної з XIV століття, на якій було зображено корабель або човен.
2. (історичне, переносне) Рідкісна, цінна річ; велика сума грошей (зазвичай у виразах на кшталт “коштувати канара”).
1. Морський якір невеликого розміру з чотирма лапами, що використовується на малих суднах (шлюпках, яхтах) або для тимчасового закріплення плавзасобів.
2. (переносне значення) Важкий, незграбний або неповороткий предмет; те, що тягне, гальмує або ускладнює рух чи дію.
3. (історичне) Різновид артилерійського снаряда або міни, що застосовувався для знищення протичовнових загороджень або підводних цілей.
1. Рідкісна назва невеликої квітки, зазвичай з ніжними пелюстками; квіточка, канапка.
2. У мовленні окремих регіонів — зменшливо-пестливе позначення дитини, переважно дівчинки, або молодої жінки.
3. (переносно) Про щось дуже мале, витончене або миле.