• дріботун

    1. Рідкісний вид птаха з родини тиранових, що мешкає в Південній Америці, відомий своїми характерними звуками, схожими на дрижання або віртуозну трель (орнітологічний термін; наукова назва: Camptostoma obsoletum).

    2. Переносно: людина, яка говорить швидко, багато і несуттєво, часто дрібним, тремтячим голосом; базікало, теревеня.

  • каплунити

    1. Кастратувати півня, видаляючи насінні залози, щоб покращити якість м’яса та змінити поведінку птахів.

    2. (У переносному значенні) Позбавляти чоловіка мужності, сили волі, енергії; робити млявим, безхарактерним.

  • дріботливість

    Дріботливість — властивість за значенням прикметника “дріботливий”; надмірна деталізація, дріб’язковість, схильність до несуттєвих подробиць, педантизм у дрібницях.

  • каплун

    Каплун — кастрований півень, спеціально відгодований для отримання ніжного та соковитого м’яса.

    Каплун — заст. або діал. великий, ситий, гладкий півень (зазвичай у переносному значенні для характеристики людини).

  • дріботання

    1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, Калуському районі; належить до Дубівської сільської територіальної громади.

    2. (рідко, заст.) Дія за значенням дієслова “дріботіти” — безперервне видавання дрібних, частих звуків (наприклад, від дощу, від стрілянини кулемета тощо); дзюрчання, цокіт, тріскотіння.

  • капловухість

    Капловухість — рідкісне генетичне захворювання, що характеризується вродженою деформацією вушної раковини, яка нагадує за формою краплю (каплю).

  • дрібок

    1. Дрібна монета, переважно мідного карбування, що мала обіг у Російській імперії; також загальна назва для невеликої монети або грошової одиниці малої вартості (наприклад, півкопійки, південьги).

    2. (переносно) Дуже мала, незначна кількість чогось, часто про гроші; крихта, дрібниця.

  • капловухий

    Капловухий — прикметник, що характеризує людину або тварину з великими, відтопіреними, схожими на каплиці (лопаті) вухами.

  • капличка

    Невелика християнська культова споруда (часто з дзвіницею), призначена для молитов, відправлення треб, встановлення ікон; маленька каплиця.

    Назва невеликого відділення, приміщення або шафи в церкві, де розташований вівтар або зберігаються релігійні речі.

    Переносно: затишне, укрите місце, схоже на маленьку будівлю чи притулок.

  • дрібність

    1. Властивість за значенням прикметника “дрібний”; незначність, малість розміру, обсягу або інтенсивності.

    2. Дрібна, незначна деталь, подробиця; дрібниця.

    3. Дрібна, невелика за номіналом грошова одиниця або сума грошей; розм. дрібні гроші.