Словник Української Мови
1. Рід рослин родини первоцвітових (Primulaceae), представники якого мають дрібні квіти зі спаяними пелюстками, зібрані в суцвіття, часто з волосистим опушенням; наукова назва — Androsace.
2. Народна назва деяких видів рослин, зокрема первоцвіту весняного (Primula veris), що має жовті, запашні квіти, зібрані в однобічні зонтики на безлистих квітконосах.
1. (розм.) Псуватися, поганитися, втрачати якість або придатність; також — ставати брудним, забруднюватися.
2. (перен., розм.) Погіршувати своє становище, потрапляти в неприємності, опинятися у скруті або невигідній ситуації.
1. (заст.) Дрібні, легкі сновидіння, мрії; короткий, поверхневий сон.
2. (перен., рідк.) Невиразні, туманні думки, уяви; марні сподівання.
1. (розм.) Завдавати комусь неприємностей, клопоту; докучати, надокучати, чіплятися.
2. (розм.) Псувати, пошкоджувати щось; робити несправним.
3. (жарг.) У карткових іграх — навмисно зіграти так, щоб партнер програв або отримав штрафні очки.
1. Легкий, поверхневий сон, напівсон, коли людина не глибоко засинає, а перебуває у стані, близькому до сну, і може миттєво прокинутися.
2. Переносно: стан млявості, неповної активності, заціпеніння або інертності (про природу, почуття, думки тощо).
3. У літературі та фольклорі: персоніфікація сну, часто в образі доброго, лагідної істоти, що навіює дрімоту (Дрімання-дрімота).
1. Властивість за значенням прикметника “капосний”; настирливість, докучливість, примхливість.
2. Дія або вчинок, що виражає таку властивість; каприз, витівка, примха.
1. Рідкісна назва рослини з родини айстрових, відомої як сон-трава або простір широколистий (Pulsatilla patens), багаторічної трав’янистої рослини з синіми або фіолетовими квітами, що розпускаються ранньою весною.
2. Заст., діал. Той, хто дрімає, соня; людина, яка легко або часто засинає, сонливець.
1. (розм.) Неприємно, прикро, дошкульно; так, що викликає досаду, роздратування або злість.
2. (розм.) Злісно, злостиво, із злим умислом; капосницьки.
1. Музичний жанр, що виник у 1980-х роках, характерний повільною, меланхолійною мелодійністю, «спливним» звучанням, часто з використанням електронних ефектів (дисторшн, реверберація), що створює атмосферу сновидіння або відчуття нереальності.
2. Стиль поп-музики, який поєднує мелодійність та структуру поп-пісень з експериментальними, шумовими або ембієнтними елементами, що надає композиціям якісну, мрійливу звукову палітру.
1. Жінка або дівчина, яка навмисно чи зі звички робить капості, неприємності, дрібні пакості; жінка, що відрізняється капосним характером.
2. Розм. Про предмет, явище або ситуацію, що викликає досаду, неприємності, утруднення; паскудниця.