Словник Української Мови
1. (у техніці, геодезії) Пов’язаний з проектуванням або побудовою вертикальних ліній, площин або об’єктів; призначений для створення вертикальних проекцій.
2. (у назвах організацій) Стосовний до установи або підрозділу, що займається проектуванням у вертикальній площині (наприклад, вертикально-проектувальний відділ).
1. (у математиці, зокрема в лінійній алгебрі) такий, що всі елементи під головною діагоналлю дорівнюють нулю; що має вигляд верхньої трикутної матриці.
2. (переносно) такий, що має структуру, організацію або форму, аналогічну до верхньої трикутної матриці, де значущі елементи розташовані лише у верхній частині.
Глинолит — власна назва підприємства, зазвичай заводу або кар’єру, що спеціалізується на видобутку, переробці або виробництві виробів з глини (наприклад, цегли, кераміки, керамзиту).
Глинолит — технічний термін, що позначає штучний кам’яний матеріал, виготовлений шляхом спікання або випалювання глини з метою надання їй підвищеної міцності та стійкості; синонімічний таким поняттям, як керамічний камінь або агломерат.
1. У напрямку, що збігається з напрямом схилу, піднесення або падіння; перпендикулярно до горизонтальної площини, знизу вгору або зверху вниз.
2. У прямому, строгому положенні, без відхилень убік; стійко, прямо.
Етилпропіламін — органічна сполука, амін змішаного типу, похідна пропіламіну, в якій один атом водню замінено на етильний радикал; має формулу C₂H₅-NH-C₃H₇, використовується в органічному синтезі як проміжна речовина.
1. Спрямований угору, перпендикулярний до горизонтальної площини або лінії горизонту; такий, що йде вздовж напряму сну, сили тяжіння.
2. Розташований, організований або функціонуючий за принципом підпорядкування нижчих ланок вищим у строгій ієрархії (про структури управління, соціальні системи тощо).
3. Пов’язаний з різними рівнями однієї галузі, сфери діяльності або виробничого процесу, що охоплює послідовні стадії від початку до кінця.
Який стосується верхньої третини чого-небудь (наприклад, верхньої третини стовбура, кістки, річки тощо).
1. Робітник, який займається видобуванням глини в кар’єрах або спеціальних копанках.
2. (переносне значення, рідко) Людина, яка працює з глиною, зокрема гончар.
Який стосується верхніх ребер або розташований у їхній ділянці (у медицині, анатомії).
1. (діал., рідк.) Те саме, що вертіти — надавати обертального руху, крутити, обертати навколо осі або в різних напрямках.
2. (у спеціальному вживанні, зазвичай у третій особі однини) У виразі “як верне” або “що верне” — означає “як вийде”, “що буде”, “що станеться” (виражає невизначеність результату).