1. Властивість деревини дуба, що характеризується міцністю, твердістю та довговічністю.
2. Переносно: тупість, непрозорість, обмеженість мислення, схожі на твердість і непробивність дуба.
Словник Української Мови
1. Властивість деревини дуба, що характеризується міцністю, твердістю та довговічністю.
2. Переносно: тупість, непрозорість, обмеженість мислення, схожі на твердість і непробивність дуба.
1. Тонка смужка тканини (зазвичай шовкової або бавовняної) з випущеними нитками-китицями, якою скріплюють верхній і нижній зрізи книжкового блоку з корінцем (спинкою) палітурки для міцності та естетичного оформлення.
2. У поліграфії — готовий виріб (стрічка), що наклеюється або пришивається до корінця книжкового блоку, виконуючи ту саму функцію.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “дуб”, що означає молодий дуб або невелике дерево дуба.
2. Власна назва географічних об’єктів (наприклад, селищ, урочищ, лісових масивів), поширена в Україні.
3. Розмовна назва для міцного, витривалого, здорового (як дуб) чоловіка або хлопця.
Каптакс — власна назва лікарського препарату, що містить діючу речовину каптоприл; засіб для лікування артеріальної гіпертензії та серцевої недостатності.
Дубоніс — власна назва річки в Україні, лівої притоки річки Сейм, що протікає територією Сумської області.
Дубоніс — власна назва села в Україні, розташованого в Конотопському районі Сумської області, на березі однойменної річки.
Каптаж — інженерна споруда для збирання підземних вод (джерельних, ґрунтових, артезіанських) у місці їх природного виходу на поверхню з метою захисту від забруднення та подальшого водовідведення.
Каптаж — процес спорудження або технічного облаштування такого водозбірного пристрою.
1. Орудний відмінок однини іменника “дуб”, що означає велике листяне дерево родини букових з міцною деревиною та характерними плодами — жолудями (рід Quercus).
2. У переносному значенні — про міцну, сильну, непохитну людину або явище (використовується в конструкціях типу “стояти дубом”, “стояв як дуб”).
1. (археол.) Пов’язаний з Капською культурою — пізньопалеолітичній та мезолітичній культурі Північної Африки (територія сучасних Тунісу, Алжиру, Марокко), названій за стоянкою поблизу міста Гафса (лат. Capsa) у Тунісі.
2. (геол.) Стосовний до Капського тектонічного циклу (орогенезу) — епохи гороутворення в неопротерозойській ері на території сучасної Африки.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “дуб”: молодий дуб, невеликий дуб або дуб у зменшеній формі.
2. Розмовна назва медалі “За відвагу” в СРСР, яка виготовлялася з томпаку (мідного сплаву) і мала характерну жовтувато-коричневу барву, схожу на колір дуба.
3. Переносно про міцну, кремезну, здорову людину (зазвичай чоловіка або хлопця).