Бранхіомікоз — інфекційна хвороба прісноводних риб, збудниками якої є гриби роду Branchiomyces, що вражають кровоносні судини зябрових пластин, призводячи до їх некрозу та задухи.

Бранхіометрія — метод вимірювання довжини зябрових дуг у риб для визначення їх віку, темпів росту та інших біологічних характеристик.

Бранхіомерія — теорія в порівняльній анатомії, що пояснює будову голови хребетних тварин як похідну від ряду метамерних сегментів (бранхіомерів), пов’язаних із зябрами у предкових форм.

Бранхіома — доброякісна пухлина, що розвивається з ембріональних зачатків зябер (бранхіальних дуг) або з решток бранхіогенного епітелію, зазвичай локалізується на шиї, рідше — в інших ділянках голови.

Бранхіантиклінорій — складчаста тектонічна структура в межах Східних Карпат, що являє собою довгий і вузький антиклінорій (великий складчастий піднятий ділянку земної кори), складений породами бранхіоської серії (переважно пісковиками та сланцями).

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “бранка” — невелика бранка, декоративна смужка, облямівка, оздоба у вигляді вузького орнаментованого бордюру на тканині, одязі, посуді тощо.

2. Рідкісне позначення невеликого, вузького мостка через рівчак або канаву, часто у сільській місцевості.

3. У кулінарії — традиційна українська страва, різновид млинця або оладки, яка часто готується з додаванням сиру, випікається у печі або на сковороді та може мати солодкий або несолодкий смак.

1. Дія за значенням дієслова «бранити»; суворі, різкі слова, висловлювання, спрямовані на когось, докори, лаяння.

2. Образливі, лайливі слова, лайка; лайка як явище.

3. Застаріле та поетичне: бій, битва, побоїще, збройна сутичка.

1. Старовинний французький народний хоровод, що поширився в Європі у XIV–XVI століттях, з живим, часто коловим рухом; музичний розмір та мелодія для такого танцю.

2. У сучасному значенні — стилізований сценічний танець на основі цього народного танцю, що виконується в балетних постановках або на уроках історико-побутового танцю.

1. Власна назва українського прізвища, що походить від слова “бранка” (полонянка) або від скорочення імені Бронислав.

2. Рідкісна власна назва, що може вживатися як чоловіче ім’я (зазвичай у західних регіонах України), утворене від тих самих основ, що й прізвище.

3. У спеціалізованому контексті (спорт) — прізвисько або псевдонім відомого футболіста-воротаря, зокрема бразильця Клаудіо Таффарела, якого в Україні називали “Бранко” за його прізвище.

1. Жінка, дівчина, захоплена в полон під час війни, набігу; полонянка.

2. Заст. Жінка, дівчина, яку силоміць або обманом викрадено для одруження, укладення шлюбу; наречена, взята таким способом.

3. Перен., поет. Про те, що захоплює, полонить увагу, почуття (наприклад, краса, мистецтво, мрія).