бранка

[brɑnkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Жінка, дівчина, захоплена в полон під час війни, набігу; полонянка.

  2. (Історія) –

    Заст. Жінка, дівчина, яку силоміць або обманом викрадено для одруження, укладення шлюбу; наречена, взята таким способом.

  3. (Література) –

    Перен., поет. Про те, що захоплює, полонить увагу, почуття (наприклад, краса, мистецтво, мрія).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бранка, р. бранки, д. бранці, з. бранку, о. бранкою, м. бранці, к. бранко

Більше записів