браночка

[brɑnot͡ʃkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Зменшувально-пестлива форма від слова “бранка” — невелика бранка, декоративна смужка, облямівка, оздоба у вигляді вузького орнаментованого бордюру на тканині, одязі, посуді тощо.

  2. (Техніка) –

    Рідкісне позначення невеликого, вузького мостка через рівчак або канаву, часто у сільській місцевості.

  3. (Кулінарія) –

    У кулінарії — традиційна українська страва, різновид млинця або оладки, яка часто готується з додаванням сиру, випікається у печі або на сковороді та може мати солодкий або несолодкий смак.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. браночка, р. браночки, д. браночці, з. браночку, о. браночкою, м. браночці, к. браночко

Більше записів