браночка

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “бранка” — невелика бранка, декоративна смужка, облямівка, оздоба у вигляді вузького орнаментованого бордюру на тканині, одязі, посуді тощо.

2. Рідкісне позначення невеликого, вузького мостка через рівчак або канаву, часто у сільській місцевості.

3. У кулінарії — традиційна українська страва, різновид млинця або оладки, яка часто готується з додаванням сиру, випікається у печі або на сковороді та може мати солодкий або несолодкий смак.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |