Словник Української Мови
1. (Дьор) — власна назва річки в Угорщині, лівої притоки Дунаю, що протікає через місто Дьйор.
2. (Дьор) — власна назва міста на північному заході Угорщини, адміністративного центру медьє Дьйор-Мошон-Шопрон.
3. (дьор) — у мовленні деяких діалектів західних областей України — варіант вимови слова “двері” (однина, зазвичай у значенні “одвірок”).
1. Учасник таємного революційного товариства в Італії та Франції в першій половині XIX століття, що боролося за національне визволення та об’єднання Італії, а також за республіканський лад.
2. Член однойменної таємної організації, що діяла в Неаполітанському королівстві на початку XIX століття, попередник більш широкого руху карбонаріїв.
Дьогтярня — підприємство або приміщення, де виробляють дьоготь.
Дьогтярня — заклад, де продають дьоготь та інші похідні від смоли.
1. Промислова назва технічного алмазу чорного або темно-сірого кольору, який має пористість і використовується переважно як абразивний матеріал.
2. Рідкісна природна форма полікристалічного алмазу, що утворюється в результаті ударного метаморфізму при падінні метеоритів, відрізняється високою твердістю і непрозорістю.
1. Майстер, який виробляє дьоготь або торгує ним.
2. Рідкісне народне позначення чорного лелеки (Ciconia nigra).
1. Свиняча шийка, запечена або тушкована великим шматком, часто з кісткою.
2. Сорт свинини, що вирізається з шийної частини туші вздовж хребта, м’ясо з невеликою прошаркою сала.
3. Страва з великого шматка м’яса (переважно свинини), запеченого в духовці або тушкованого.
1. Хімічний елемент, неметал, що має атомний номер 6 і символ C; вуглець.
2. Період палеозойської ери в геологічній історії Землі, що настає після девону і передує пермі; кам’яновугільний період.
3. Розмовна назва вуглецевого волокна або композитних матеріалів на його основі, що використовуються, зокрема, у виробництві легкого та міцного спорядження (наприклад, велосипедів).
Процес утворення дьогтю, зокрема при сухій перегонці деревної смоли, кам’яного вугілля або інших органічних речовин.
Хімічний процес або реакція, в ході якої до молекули органічної сполуки вводиться карбометоксильна група (–COOCH₃).
1. Який стосується карболіту — штучної смоли, що використовується для виробництва пластмас, лаків, ізоляційних матеріалів.
2. Виготовлений з карболіту або містить його у своєму складі.