Словник Української Мови
1. Дія за значенням дієслова “відціджувати”; процес відокремлення рідини від гущі або осаду шляхом пропускання через сито, фільтр, марлю тощо.
2. (переносно) Повільне, поступове видалення, вилучення чогось, зменшення кількості або сили чогось (наприклад, капіталів, ресурсів, життєвих сил).
ентузіазм — велике душевне захоплення, палке прагнення до чого-небудь, викликане сильним інтересом, переконанням або почуттям; запал, жвавість.
ентузіазм — творчий підйом, натхнення, що виявляється в активній діяльності.
1. Власна назва географічного об’єкта (наприклад, материка, океану, гори, річки, міста, села, вулиці тощо).
2. У лінгвістиці та картографії: будь-який власний топонім, тобто слово або словосполучення, що ідентифікує певний об’єкт на поверхні Землі.
1. Дія за значенням дієслова “відцуратися” — свідома відмова від когось або чогось, зречення, відхрещування, відрікання.
2. Стан після такої дії; почуття відчуженості, віддаленості, відірваності від когось або чогось, до чого раніше належав або з чим був пов’язаний.
1. Фізична величина, що характеризує рух тіла по криволінійній траєкторії та чисельно дорівнює добутку маси тіла на відцентрове прискорення.
2. У переносному значенні — прагнення до відокремлення, автономії, розосередження; тенденція, спрямована на децентралізацію або відрив від єдиного центру (наприклад, у політиці, управлінні).
1. Власна назва технологічного процесу, розробленого компанією «Геоніз», для очищення та знезараження повітря, води та поверхонь шляхом генерації активованих молекул кисню (перекису водню) із навколишнього повітря.
2. (Загальніше) Процес очищення або знезараження за допомогою методу, заснованого на використанні активованих молекул кисню (перекису водню), аналогічного технології «Геоніз».
1. У фізиці та термодинаміці — міра невпорядкованості системи, кількісна характеристика її теплового стану, що визначає напрямок самовільного перебігу процесів; ступінь розсіювання енергії або ймовірність перебування системи в певному стані.
2. У теорії інформації — міра невизначеності або кількісної оцінки інформації, середня кількість інформації, що припадає на один елемент повідомлення.
3. У переносному значенні — міра хаосу, безладдя, втрати організації в будь-якій складній системі (соціальній, економічній тощо).
1. Біологічний процес у рослин, що настає після цвітіння, коли пелюстки в’януть і опадають, а зав’язь починає перетворюватися на плід.
2. Переносно — період закінчення, втрати свіжості, молодості або активної фази чогось; занепад, згасання.
1. Наука про загальні закономірності будови та розвитку географічної оболонки Землі, її ландшафтів, компонентів і зв’язків між ними; синонім сучасної фізичної географії як цілісної фундаментальної науки.
2. (У вузькому, історичному значенні) Назва фізичної географії, запропонована німецьким вченим Карлом Ріттером, яка розглядалася як вчення про Землю як про єдиний цілісний організм.
1. В офтальмології — патологічний стан повіки, при якому її вільний край частково або повністю вивернутий усередину, у бік очного яблука, що призводить до подразнення рогівки ресницями та шкірою.
2. В ветеринарії — аналогічне захворювання у тварин, звичайно собак та котів, що характеризується заворотом повіки та вимагає хірургічного лікування.