1. Стосунковий до ензимів, властивий ензимам; пов’язаний з їхньою діяльністю або функціонуванням.
2. Такий, що здійснюється за участю ензимів або завдяки їхньому впливу.
Словник Української Мови
1. Стосунковий до ензимів, властивий ензимам; пов’язаний з їхньою діяльністю або функціонуванням.
2. Такий, що здійснюється за участю ензимів або завдяки їхньому впливу.
1. Процес дії за значенням дієслова “відпарювати”; видалення чогось, усунення (наприклад, забруднень, фарби) за допомогою пару або кип’ятіння.
2. Технологічна операція в металургії та обробці металів — нагрівання деталі до певної температури з подальшим повільним охолодженням для зняття внутрішніх напружень або для поліпшення оброблюваності.
3. У кулінарії — попереднє оброблення продуктів (частіше овочів, грибів) окропом або паром для усунення гіркоти, різкого запаху або для полегшення подальшого зняття шкірки.
1. Метод лікування спадкових та інших захворювань шляхом введення в клітини пацієнта генетичного матеріалу (ДНК або РНК) з метою корекції дефектних генів або надання клітинам нових функцій.
2. Розділ молекулярної медицини та біотехнології, що вивчає та розробляє методи лікування на рівні генів.
1. Фізико-хімічний процес переходу речовини з рідкого стану в газоподібний (пару) шляхом випаровування з поверхні, часто в результаті нагрівання; випарювання.
2. Технологічна операція видалення води або розчинника з матеріалу, суміші чи продукту шляхом їх нагрівання та випаровування.
3. У медицині — пошкодження поверхневих шарів шкіри (епідермісу) гарячою рідиною або парою, що відрізняється від опіку вогнем меншою глибиною ураження.
Білкова молекула, що виконує роль біологічного каталізатора, прискорюючи специфічні хімічні реакції в живих організмах, не витрачаючись при цьому.
1. (діал.) Дія за значенням дієслова відпарити; результат цієї дії — звільнення від пари, вологи, випаровування.
2. (діал.) Те, що випарувалося; пара, випарина.
3. (діал.) Легкий туман, мряка, що підіймається над землею після дощу або в спекотний день.
1. Скорочене позначення для “генетичного оператора” — елемента генетичного алгоритму, що відповідає за створення нових поколінь рішень шляхом таких операцій, як селекція, кросовер (схрещування) та мутація.
2. Рідкісне скорочення від “генеральний оператор” (від англ. general operator) — у математиці та програмуванні: узагальнений оператор, який може виконувати різноманітні функції залежно від контексту або заданих параметрів.
1. Дія за значенням дієслова “відпалювати” — технологічна операція нагрівання та повільного охолодження металевих виробів для зняття внутрішніх напруг, поліпшення структури або властивостей матеріалу.
2. (у розмовному мовленні) Різка, уїдлива відповідь, зустрічна образлива репліка, якою “відпалюють” у словесній сутичці.
1. Назва давньоримського епічного твору поета Вергілія, присвяченого мандрівкам та пригодам троянського героя Енея, який вважався легендарним прабатьком римлян.
2. Загальна назва літературних творів (поем, пародій), написаних на сюжет або у стилі Вергілієвої «Енеїди», зокрема відома українська бурлескно-травестійна поема Івана Котляревського «Енеїда», що поклала початок новій українській літературній мові.
3. У переносному значенні — довга, заплутана розповідь або опис нескінченних пригод, мандрів, часто з іронічним відтінком.
Відпалювальниця — жіночий відповідник до слова “відпалювальник”: жінка, яка професійно займається відпалюванням (обпалюванням) чого-небудь, наприклад, ворсу на тканині або пір’я на туші птиці.
Відпалювальниця — розмовне, часто іронічне позначення жінки або дівчини, яка веде себе зухвало, викликаюче, намагається привернути до себе увагу яскравими, часто епатажними вчинками або зовнішнім виглядом; залицяльниця.