1. (діал.) Те саме, що габ — великий глиняний посуд для зберігання рідин, особливо вина, горілки, олії; має кулясту або яйцеподібну форму, звужену горловину та зазвичай дві ручки.
2. (діал., перен.) Людина повна, товста, грузка.
-
ґетит
1. Мінерал класу сульфатів, гідратований сульфат заліза жовтого або бурого кольору, що утворюється в зоні окиснення залізних руд; природний мінералогічний термін.
2. Застаріла назва мінералу ярозит (також сульфат заліза та калію).
-
ебоніт
Ебоніт — тверда, ламка гумотехнічна маса чорного кольору, отримана шляхом вулканізації каучуку великою кількістю сірки; застосовується для виготовлення виробів, що потребують високої електричної ізоляції, хімічної стійкості та зносостійкості.
-
габрієльсоніт
Габрієльсоніт — рідкісний мінерал, водний арсенат свинцю та цинку, який належить до класу арсенатів; названий на честь шведського мінералога Ове Габрієльсона (Ove Gabrielsson).
-
ебертистка
1. Послідовниця або прихильниця вчення французького політичного діяча та публіциста Жака Ебера (1757–1794), представниця радикального крила під час Великої французької революції, що виступала за дехристиянізацію та впровадження Культа Розуму.
2. Жінка, яка дотримується крайніх, атеїстичних та популістських поглядів, аналогічних ідеям ебертистів.
-
габроїзація
Габроїзація — геологічний процес метасоматичного заміщення гірських порід (переважно ультраосновних) мінералами, характерними для габро, що призводить до утворення габроїдних порід.
-
ебертисти
1. Послідовники та прихильники філософських, політичних і економічних ідей німецького соціолога та економіста Фрідріха Еберта (1871–1925), першого президента Веймарської республіки, що базувалися на принципах демократичного соціалізму, парламентаризму та реформізму.
2. Представники течії у німецькій соціал-демократії першої половини XX століття, які підтримували курс Фрідріха Еберта на відмову від революційної боротьби та будівництво соціальної держави шляхом парламентських реформ.
-
габроїд
Габроїд — гірська порода, що за складом і будовою є аналогом габро, але утворилася внаслідок метасоматичних процесів (заміщення одних мінералів іншими) або в результаті кристалізації магми на великій глибині.
-
ґлеєутворення
Процес утворення ґлею (сизо-блакитного, сірого або оливкового шару ґрунту) внаслідок тривалого перезволоження та відсутності кисню, що призводить до відновлення заліза та інших елементів.
-
габроподібний
1. (геол.) Який за структурою, складом або зовнішнім виглядом нагадує габро — глибинну магматичну гірську породу групи базальтів, що складається переважно з плагіоклазу та піроксену.
2. (перен., рідко) Який за своїми властивостями (наприклад, міцністю, твердістю, важкістю, незграбністю) аналогічний до габро.