• вилочковий

    1. Який стосується вилочкової залози (тимусу) — органу імунної системи, розташованого у верхній частині грудної клітки.

    2. Який має форму, подібну до вилки, роздвоєний або розгалужений.

  • демосфен

    1. Давньогрецький політичний діяч, оратор і стратег (384–322 рр. до н.е.), який прославився своїми палкою боротьбою за незалежність Афін проти македонської експансії та видатними промовами («філіппіки»).

    2. Переносно: людина, яка володіє видатним ораторським талантом, красномовець.

  • вилоподібний

    Який має форму, схожу на вила (роздвоєну, розгалужену на кінці).

    У біології, анатомії: що має форму, подібну до двоголого інструмента або органу з двома розходяться відростками (наприклад, про деякі кістки, м’язи, роги).

  • демоскопія

    Демоскопія — наукова дисципліна, що займається вивченням суспільної думки, переважно шляхом проведення соціологічних опитувань та аналізу їх результатів.

    Демоскопія — систематичне дослідження громадської думки з використанням статистичних методів для вимірювання ставлення, настроїв та поведінки населення або окремих його груп.

  • виломлюватися

    1. (про предмети) З’являтися, виникати внаслідок відламування, відколювання; відокремлюватися, відриватися від чогось, ламаючись.

    2. (перен., про почуття, слова тощо) Раптово та нестримно виявлятися, прорватися назовні.

    3. (розм., про когось) З великими зусиллями, наполегливістю звільнятися, визволятися з якогось стану, становища або долати перешкоди.

  • демос

    1. У Стародавній Греції — вільне населення міста-держави (полісу), що має громадянські права, на противагу привілейованій знаті (аристократії) або рабам.

    2. У сучасному суспільствознавстві — ширші верстви народу, основна маса населення певної території або держави.

    3. (Капіталістичне) У соціології — сукупність звичайних громадян, масова публіка, що протиставляється еліті.

  • виломлювати

    1. Силою видаляти, витягувати щось із закріпленого, замкнутого стану, ламаючи при цьому.

    2. Отримувати, добувати щось з труднощами, з напруженням (часто про слова, почуття, інформацію).

    3. У техніці, промисловості: відокремлювати, виділяти певний компонент із суміші, руди тощо шляхом ламання, подрібнення або хімічної обробки.

  • деморалізація

    1. Втрата моральних принципів, моральне розкладання особистості або групи людей; падіння моралі.

    2. Підрив бойового духу, впевненості у своїх силах або волі до опору у військовому підрозділі, армії, населенні тощо; призведення до стану розгубленості та безпорадності.

  • виломлений

    1. Який був виламаний, вирваний з чогось силою або зламаний, пошкоджений у результаті насильницьких дій.

    2. У геології та гірничій справі: який отриманий шляхом виломки, відокремлений від масиву гірської породи.

  • демонічність

    1. Абстрактний іменник, що означає наявність демонічних, сатанинських, згубних властивостей або сутнісну природу, подібну до демона; злісність, жорстокість, надприродна гріховність.

    2. У мистецтві та літературі — естетична якість, що характеризується містичною, фатальною, пригнічуючою або зловісною силою, часто пов’язаною з образами зла, темряви чи потойбіччя.

    3. У розмовній мові — надзвичайна інтенсивність, нестримна енергія або захоплююча майстерність у чомусь, що викликає подив або навіть жах (наприклад, про талант, прагнення, гру музиканта).