демонічність

1. Абстрактний іменник, що означає наявність демонічних, сатанинських, згубних властивостей або сутнісну природу, подібну до демона; злісність, жорстокість, надприродна гріховність.

2. У мистецтві та літературі — естетична якість, що характеризується містичною, фатальною, пригнічуючою або зловісною силою, часто пов’язаною з образами зла, темряви чи потойбіччя.

3. У розмовній мові — надзвичайна інтенсивність, нестримна енергія або захоплююча майстерність у чомусь, що викликає подив або навіть жах (наприклад, про талант, прагнення, гру музиканта).

Приклади:

Відсутні