демонічність

[dɛmonit͡ʃnistʲ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Релігія) –

    Абстрактний іменник, що означає наявність демонічних, сатанинських, згубних властивостей або сутнісну природу, подібну до демона; злісність, жорстокість, надприродна гріховність.

  2. (Мистецтво) –

    У мистецтві та літературі — естетична якість, що характеризується містичною, фатальною, пригнічуючою або зловісною силою, часто пов’язаною з образами зла, темряви чи потойбіччя.

  3. (Лінгвістика) –

    У розмовній мові — надзвичайна інтенсивність, нестримна енергія або захоплююча майстерність у чомусь, що викликає подив або навіть жах (наприклад, про талант, прагнення, гру музиканта).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. демонічність, р. демонічності, д. демонічності, з. демонічність, о. демонічністю, м. демонічності, к. демонічносте

Більше записів