Значення
- (Релігія) –
Абстрактний іменник, що означає наявність демонічних, сатанинських, згубних властивостей або сутнісну природу, подібну до демона; злісність, жорстокість, надприродна гріховність.
- (Мистецтво) –
У мистецтві та літературі — естетична якість, що характеризується містичною, фатальною, пригнічуючою або зловісною силою, часто пов’язаною з образами зла, темряви чи потойбіччя.
- (Лінгвістика) –
У розмовній мові — надзвичайна інтенсивність, нестримна енергія або захоплююча майстерність у чомусь, що викликає подив або навіть жах (наприклад, про талант, прагнення, гру музиканта).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. демонічність, р. демонічності, д. демонічності, з. демонічність, о. демонічністю, м. демонічності, к. демонічносте