1. Стосунний до банку як фінансової установи, пов’язаний з його діяльністю або властивий йому.
2. Призначений для банку або обслуговування його клієнтів, що належить банку.
3. Характерний для банківської справи, банківської системи в цілому.
Словник Української Мови
1. Стосунний до банку як фінансової установи, пов’язаний з його діяльністю або властивий йому.
2. Призначений для банку або обслуговування його клієнтів, що належить банку.
3. Характерний для банківської справи, банківської системи в цілому.
1. (від англ. bank) У фінансовій сфері — користуватися послугами банку, мати рахунок у банку, здійснювати операції через банківську установу.
2. (від англ. bank) У покері та інших азартних іграх — бути банком, тобто грошовим фондом, на який грають інші учасники, або виступати в ролі банкіра, який веде гру та виплачує виграші.
3. (від англ. bank) У скейтбордингу та екстремальних видах спорту — виконувати трюк, пов’язаний з рухом по вигнутій поверхні (наприклад, по стіні або рампі), або відштовхуватися від неї для набору швидкості.
1. (від англ. bank) У комп’ютерних іграх, особливо в гоночних симуляторах: здійснювати крутий поворот, нахил транспортного засобу (часто літака, мотоцикла або швидкісного автомобіля) на бік, керуючи ним по нахиленій траєкторії, наприклад, у виїзді з повороту.
2. (від англ. bank) У фінансовій та бізнес-сфері: співпрацювати з банком або користуватися його послугами; мати рахунок, зберігати кошти в банківській установі.
3. (від англ. bank) У покері та інших азартних іграх: бути банкіром, тобто особою, яка веде гру та відповідає за виплати, або ж мати значний запас грошей (банк) для гри.
4. (від англ. bank) У сленгу: заробляти значні суми грошей, отримувати великий прибуток.
1. Втрачати платоспроможність, ставати неплатоспроможним, неспроможним розрахуватися за свої борги, що призводить до офіційного визнання банкрутства юридичною особою або фізичною особою-підприємцем.
2. Зазнавати повної невдачі, краху в якійсь справі, діяльності; розорятися морально або матеріально.
1. Про суб’єкта господарської діяльності (підприємство, організацію, підприємця): визнаватися судом неспроможним виконувати грошові зобов’язання перед кредиторами та платити обов’язкові державні платежі внаслідок тривалої фінансової кризи; оголошуватися банкрутом.
2. Зазнавати повного фінансового краху, руйнування; ставати неплатоспроможним, збанкрутілим.
3. Перен. Зазнавати повної невдачі, провалу в якійсь справі; втрачати моральний авторитет, цінність, значення.
1. Стосовний до банкрутства, пов’язаний з ним; такий, що характеризує стан неплатоспроможності або процедуру визнання боржника банкрутом.
2. Належний або властивий банкруту (у прямому або переносному значенні); такий, що стосується особи, яка визнана неплатоспроможною або збанкрутувала.
1. Ставати банкрутом, тобто втрачати платоспроможність, змушеним визнавати свою неспроможність виконувати грошові зобов’язання перед кредиторами, що призводить до відкриття процедури банкрутства.
2. Зазнавати повної невдачі, краху в якійсь справі, діяльності або життєвій ситуації; розорятися в широкому сенсі.
1. Втратити платоспроможність, стати неплатоспроможним, неспроможним розрахуватися за своїми боргами, що призводить до визнання банкрутом (про підприємство, установу, підприємця).
2. Зазнати повної невдачі, краху в якійсь справі, діяльності; провалитися.
1. Стосунний до банкрутства, пов’язаний із ним; властивий банкруту або банкрутству.
2. Такий, що свідчить про фінансову неспроможність, збанкрутування; який має ознаки краху, провалу.
Банкосюранс — власна назва української фінансової компанії, яка спеціалізується на страхуванні банківських вкладів фізичних осіб відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Банкосюранс — неофіційна скорочена назва Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, державної установи, що здійснює виплату відшкодування вкладникам у разі визнання банку неплатоспроможним або ліквідації банку.