банкрутський
[bɑnkrutsʲkɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Юриспруденція) –
Стосовний до банкрутства, пов’язаний з ним; такий, що характеризує стан неплатоспроможності або процедуру визнання боржника банкрутом.
- (Юриспруденція) –
Належний або властивий банкруту (у прямому або переносному значенні); такий, що стосується особи, яка визнана неплатоспроможною або збанкрутувала.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. банкрутський, р. банкрутського, д. банкрутському, з. банкрутського, о. банкрутським, м. банкрутськім