Значення
- (Юриспруденція) –
Фізична або юридична особа, яка визнана неспроможною сплатити свої борги та виконати фінансові зобов’язання перед кредиторами, що призвело до відкриття процедури банкрутства.
- (Історія) –
Застаріле та переносне значення: людина, яка повністю розорилася в матеріальному або моральному сенсі, зазнала краху у справах або втратила репутацію.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. банкрут, р. банкрута, д. банкрутові, з. банкрута, о. банкрутом, м. банкруті, к. банкруте