банкротство

Значення

1. (Юриспруденція) –

   Юридичний стан неплатоспроможності боржника (фізичної чи юридичної особи), коли він нездатний повністю задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов’язаннями та/або виконати обов’язок по сплаті обов’язкових платежів, що визнається господарським судом з метою проведення санації або ліквідації боржника та задоволення вимог кредиторів у встановленому законом порядку.

2. (Юриспруденція) –

   Фактична неспроможність підприємства, організації або окремої особи сплатити свої борги, що призводить до припинення платоспроможної діяльності.

3. (Лінгвістика) –

   Переносно: повна невдача, крах у якійсь справі, діяльності або життєвій ситуації.

Правопис та відмінювання