банкрот

[bɑnkrot] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Фізична або юридична особа, яка визнана судом неспроможною сплатити свої борги кредиторам унаслідок відсутності коштів або майна.

  2. (Психологія) –

    Той, хто зазнав повної невдачі, краху у своїй діяльності, соціальному становищі або моральному житті.

  3. (Історія) –

    (Іст.) Купець, який програвся або обдурив кредиторів і втік, щоб уникнути сплати боргів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. банкрот, р. банкрота, д. банкротові, з. банкрота, о. банкротом, м. банкроті, к. банкроте

Більше записів