1. Самка буйвола або буйволиці (родини бикових).

2. Рідкісне народне позначення рослини буйволиця звичайна (Lactuca serriola), яка також відома як дикий салат або компасна рослина.

1. Теля буйвола, дитинча буйвола.

2. Рідк. Про людину, яка поводиться незграбно або грубо.

1. Міфічний велетень-бик, могутній і нестримний тур, який постає як уособлення незламної сили та свободи в українській народній творчості та літературі.

2. Поетичний символ, епітет або порівняння для могутнього, вольового, нездоланного воїна або героя, що використовується в українській поезії та піснях (наприклад, у творчості Тараса Шевченка).

3. (заст.) Могутній, нестримний дикий бик (тур) як реальна тварина.

1. Плавучий знак (бакен, поплавок тощо) для позначення фарватеру, мілини, місця зануреного предмета або для кріплення рибальських сітей у воді.

2. Міцна, закріплена в дні річки чи моря жердина або стовп для прив’язування човнів, пло́тів тощо.

3. Застаріле: місце на річці, де вода б’є джерелом з дна або де вона бурхлива, вирує; вир, бистрина.

Бузімок — власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області, на річці Норинь.

Бузіг — власна назва села в Україні, що входить до складу Бучанського району Київської області.

1. Розмовна назва мешканця або уродженця міста Бузова (Київська область, Україна).

2. Розмовна назва мешканця або уродженця села Бузова (може стосуватися кількох однойменних сіл в Україні, наприклад, у Черкаській чи Львівській областях).

1. Рідкісне прізвисько або зменшувально-пестливе ім’я домашньої тварини, переважно собаки або кота.

2. У мовленні дітей або в розмовному стилі — уживається для позначення чогось незграбного, пухнастого або для ласкавого звертання до дитини.

3. (Заст., регіон.) Назва невеликої пташки, зазвичай повзача (наприклад, повзика) або синиці.

1. Народна назва лелеки білого (Ciconia ciconia) — великого перелітного птаха родини лелекових з довгими ногами, шиєю та дзьобом, що гніздиться на дахах, стовпах чи деревах.

2. Рідкісне, застосування як власна назва або термін: невеликий населений пункт або місцевість, назва яких походить від поширеної в даній місцевості гніздової колонії лелек.

1. Рідковживана назва села Бугаків у Черкаській області, розташованого на березі річки Тясмин.

2. У місцевому вжитку — назва колишнього хутора, що існував на території сучасної Черкаської області.