Значення
- (Техніка) –
Плавучий знак (бакен, поплавок тощо) для позначення фарватеру, мілини, місця зануреного предмета або для кріплення рибальських сітей у воді.
- (Техніка) –
Міцна, закріплена в дні річки чи моря жердина або стовп для прив’язування човнів, пло́тів тощо.
- (Геологія) –
Застаріле: місце на річці, де вода б’є джерелом з дна або де вона бурхлива, вирує; вир, бистрина.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. буй, р. буя, д. буєві, з. буй, о. буєм, м. буєві, к. бую