• каріон

    1. (у біології, застаріле) Ядро клітини; структура в клітині еукаріотів, що містить хромосоми та оточена ядерною оболонкою.

    2. (у міфології) Власна назва персонажа давньогрецької міфології, батька Форбанта, царя острова Тіра (Санторін).

  • дінь

    1. У китайській міфології та культурі — одна з десяти небесних стовбурів (небесних гілок), що разом із дванадцятьма земними галузями утворюють 60-річний цикл, використовуваний в традиційному календарі, хронології та астрології.

    2. У китайській мові — складова частина багатьох складених слів, що може вказувати на день або сонце.

  • каріоморфологічний

    1. (біол., мед.) Який стосується форми, розмірів та будови ядра клітини; пов’язаний з каріоморфологією.

    2. (цитол.) Який описує або досліджує зміни у структурі клітинного ядра, особливо при патологічних процесах (наприклад, у онкоцитології).

  • каріометрія

    Каріометрія — метод дослідження клітин, заснований на вимірюванні розмірів їхніх ядер (каріонів), що застосовується в цитології та гістопатології для діагностики, наприклад, при виявленні злоякісних пухлин.

    Каріометрія — кількісний аналіз характеристик ядра клітини (площі, периметра, форми, інтенсивності забарвлення) за допомогою спеціальних мікроскопів та комп’ютерних програм.

  • дінниця

    1. (історичне) Адміністративно-територіальна одиниця в Україні за часів Гетьманщини (XVII–XVIII ст.), частина полку, яка охоплювала територію, що підпорядковувалася сотенному містечку з навколишніми селами.

    2. (застаріле, діалектне) Ділянка, район, околиця; місцевість, край.

    3. (переносне значення, рідковживане) Сфера впливу, діяльності чи відповідальності певної особи; уділ.

  • дімочок

    Дімочок — зменшувально-пестлива форма від власного імені Дмитро (Дмитрій), що вживається при звертанні або в розмові про особу чоловічої статі.

  • каріолімфа

    Каріолімфа — рідина, що заповнює ядерну порожнину клітини та оточує хроматин і ядерце, забезпечуючи середовище для ядерних процесів.

  • каріолізис

    Каріолізис — процес розчинення ядра клітини під час його дегенерації або некрозу, що характеризується втратою хроматином своєї структури та гомогенізацією ядерної речовини.

  • дімениця

    Дімениця — власна назва села в Україні, зокрема в Івано-Франківській області.

    Дімениця — власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає Тернопільською та Івано-Франківською областями.

  • каріоліз

    1. (біол.) Процес руйнування ядра клітини, що відбувається під час її природного відмирання (апоптозу) або внаслідок патологічних змін.

    2. (мед.) Розчинення або розпад ядра клітини, один з морфологічних ознак некрозу (омертвіння тканин).