Словник Української Мови
1. Розділ цитології, що вивчає будову, функції та розвиток клітинного ядра, особливо хромосом.
2. Напрям у лінгвістиці, що займається дослідженням ядра (каріону) мовної системи — базового набору мовних одиниць і правил, що забезпечують основну комунікацію.
1. Будівля для проживання людей, житло; будівля або приміщення, призначене для постійного або тимчасового перебування людей, їхнього побуту та відпочинку.
2. Установа, заклад соціального, культурного, освітнього чи лікувального призначення (наприклад, дитячий будинок, будинок культури, будинок відпочинку, будинок вчених).
3. Місце постійного проживання родини, сім’ї разом із побутом, домашнім устроєм; символ родинного вогнища.
4. Рід, покоління, династія (переважно у вислові «дому»).
5. Уживається як складова частина власних назв окремих будівель або архітектурних комплексів.
1. (біол.) Стосунний до каріології — розділу цитології, що вивчає будову, функції та розвиток клітинного ядра.
2. (біол.) Стосунний до каріотипу (характерного набору хромосом) організму або групи організмів.
1. (істор.) Представник давньогрецької філософської школи елеатів, учень Парменіда, відомий своїми діалектичними аргументами на підтвердження вчення про єдність та нерухомість буття.
2. (астроном.) Невеликий та дуже темний астероїд головного поясу, відкритий 1973 року, названий на честь давньогрецького філософа Ділія.
Каріолема — власна назва роду рослин родини акантових (Acanthaceae), поширеного в тропічних регіонах, зокрема в Південній Америці та на Карибах.
1. Власна назва громадської організації, що об’єднувала українських землевласників у Галичині наприкінці XIX — на початку XX століття, метою якої було відстоювання їхніх економічних та правових інтересів.
2. Загальна назва діяльності, пов’язаної з функціонуванням та цілями цієї організації.
1. (біол.) Пов’язаний з каріокінезом (непрямим поділом ядра клітини), що стосується процесу мітозу.
2. (біол.) Такий, що викликає, стимулює або впливає на поділ ядра клітини.
1. (біол.) Процес поділу ядра клітини під час мітозу або мейозу, що включає розподіл хромосом між дочірніми ядрами; кариокінез.
2. (заст., біол.) Загальна назва процесів, пов’язаних із рухом ядра в клітині.
1. Зменшувально-пестлива форма до слова “ділянка”: невелика частина земельної площі, виділена для певної мети (наприклад, городня, садова діляночка).
2. Невелика частина або ділянка чогось, що розглядається як цілісність (наприклад, діляночка лісу, діляночка шляху).
3. У медицині та біології: невелика окрема ділянка тканини, органу чи поверхні, що має певні характеристики або призначена для дослідження.
1. (біол., мед.) Такий, що руйнує ядро клітини; пов’язаний із руйнуванням клітинних ядер.
2. (геол.) Пов’язаний із процесами інтенсивного механічного руйнування мінералів у гірських породах під час динамотермального метаморфізму.