Значення
- (Історія) –
(історичне) Адміністративно-територіальна одиниця в Україні за часів Гетьманщини (XVII–XVIII ст.), частина полку, яка охоплювала територію, що підпорядковувалася сотенному містечку з навколишніми селами.
- (Географія) –
(застаріле, діалектне) Ділянка, район, околиця; місцевість, край.
- (Лінгвістика) –
(переносне значення, рідковживане) Сфера впливу, діяльності чи відповідальності певної особи; уділ.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дінниця, р. дінниці, д. дінниці, з. дінницю, о. дінницею, м. дінниці, к. діннице