Словник Української Мови
Медичний прилад для вимірювання швидкості охолодження тіла людини (зазвичай спиртовий термометр з різними шкалами), що використовується для оцінки теплообміну організму та визначення так званої кататермометричної температури навколишнього середовища.
Фізичний прилад (спиртовий термометр особливої конструкції) для визначення охолоджувальної здатності повітря, що працює на принципі вимірювання швидкості охолодження його резервуара, нагрітого до температури тіла людини.
1. (розм.) Набридати, докучати комусь постійними розмовами, питаннями або проханнями; базікати, теревенити.
2. (рідк.) Недоречно втручатися в чужу розмову зі своїми зауваженнями або порадами.
Властивість або стан, що характеризується катастрофічними наслідками, масштабним лихом, руйнуванням або глибокою кризою; надзвичайна тяжкість і небезпечність ситуації, що загрожує існуванню або цілісності системи, явища, суспільства тощо.
У філософії та соціальних науках — поняття, що відображає сукупність якісних характеристик катастрофи як раптового, незворотного зриву в функціонуванні складної системи, що веде до її краху або переходу в принципово інший стан.
1. Видавати звуки, подібні до кумкання або лепету немовляти, часто без зрозумілого змісту.
2. (переносне значення) Говорити швидко, багато і безглуздо, базікати.
1. У спосіб, властивий катастрофі; на кшталт катастрофи; з руйнівними, трагічними наслідками.
2. Дуже сильно, надзвичайно, до критичної межі (про ступінь прояву негативної якості, стану тощо).
1. Який має ознаки катастрофи (у 1-му значенні), пов’язаний із нею; що спричиняє катастрофу або веде до неї.
2. Надзвичайно несприятливий, важкий, трагічний за своїми наслідками; жахливий.
3. Розм. Дуже поганий, незадовільний; що викликає різке незадоволення.
Дадайко — українське прізвище.
Дадайко — українське чоловіче ім’я, народна форма канонічного імені Додат (Додатой, Дада), що походить від грецького Δοθέας (Дотеас, Дотій) або Δοθεύς (Дотевс).
Дадайко — зменшувально-пестлива форма звертання до батька, тата, що вживається переважно дітьми в західних регіонах України.
1. Філософська та наукова концепція, що пояснює історію Землі та розвиток життя раптовими, катастрофічними подіями глобального масштабу, які кардинально змінюють хід природних процесів (на противагу градуалізму).
2. У соціальних та гуманітарних науках — песимістичний світогляд, за якого майбутнє розглядається як неминуча катастрофа або серія катастроф, що часто супроводжується відчуттям безвиході та закликами до радикальних дій.
3. У мистецтві та літературі — напрям або творча манера, що зосереджена на зображенні катастрофічних, апокаліптичних подій, трагічних конфліктів або відчуття кризовості буття.
1. Стосунковий до Дагомеї — історичної держави на території сучасної Беніну в Західній Африці, що існувала приблизно з XVII до кінця XIX століття.
2. Стосунковий до народу фон (дагомейців), їхньої культури, мови або традицій.
3. Стосунковий до сучасної Республіки Бенін, яка в колоніальний період називалася Дагомеєю (частина Французької Західної Африки).
1. Який стосується катастрофи, властивий катастрофі; що є катастрофою.
2. Який має руйнівний, згубний характер; дуже несприятливий, важкий, трагічний.
3. У геології: який відбувається раптово, швидко та має великі наслідки (про тектонічні процеси).