Словник Української Мови
Катафазія — у риториці: стилістична фігура, що полягає в навмисному повторенні одного й того ж слова або вислову на початку сусідніх речень або віршових рядків (анафора).
Катафазія — у медицині: патологічно нав’язливе повторення хворим одних і тих самих слів, фраз або рухів, що спостерігається при деяких психічних захворюваннях.
1. Жанр литовської та латиської народної пісні, зазвичай короткої, строфічної, з характерним паралелізмом образів та глибоким ліризмом, що розповідає про любов, родинне життя, природу або соціальні відносини.
2. Назва збірок таких народних пісень або їхніх художніх обробок, а також музичних творів, створених на їх основі професійними композиторами.
1. У медицині — травма, отримана внаслідок падіння з висоти, що характеризується комплексом специфічних ушкоджень (переломи п’яткових кісток, основи черепа, компресійні переломи хребта тощо).
2. У спелеології та альпінізмі — падіння гірського скелелаза або спелеолога в глибину (у колодязь, прірву) під час підйому чи спуску.
Кататонія — психопатологічний синдром, що характеризується порушеннями рухової активності (ступор, збудження, негативізм, мʼякопарастичність, стереотипії), який часто спостерігається в рамках кататонічної шизофренії, афективних та інших психічних розладів, а також при органічних ураженнях мозку.
Кататонія — стан патологічної нездатності до рухів і мовчання при збереженні свідомості, один з основних симптомів кататонічного ступору.
1. (геол.) Пов’язаний із дайками, властивий дайкам; що має форму дайки — тіла магматичних гірських порід, яке заповнило тріщину в земній корі.
2. (геол.) Складений із дайок або містить дайки (про масив, комплекс гірських порід).
1. (у психіатрії) Пов’язаний із кататонією, що стосується кататонії; стан психомоторного збудження або ступору, що характеризується млявістю, негативізмом, застиганням у позах, стереотипними рухами, мовчанням або ехолалією, який спостерігається при деяких психічних розладах (наприклад, при шизофренії).
2. (переносно) Що нагадує кататонічний стан; застиглий, нерухомий, мовчазний, що виявляє повну відсутність реакції на оточення.
1. Пов’язаний з Дазіаном — місцевістю в Китаї, де знаходиться одна з найбільших буддійських святинь (монастир Шаолінь), або з шаолінським бойовим мистецтвом у цілому.
2. Характерний для стилю або школи бойових мистецтв, що походять від шаолінських традицій (наприклад, про дазіанську техніку, дазіанський монастир).
1. Психіатричний синдром, що характеризується порушенням рухової активності — від повної нерухомості (ступор), завмирання в незвичних позах (воскова гнучкість) до нестримного збудження, часто супроводжується мовчанням (мутизмом) або повторенням слів та дій інших.
2. У ширшому сенсі — стан патологічної нерухомості, млявості та відчуження від навколишнього світу.
1. (у метеорології) Пов’язаний із вимірюванням щільності або товщини атмосферних шарів, особливо хмар.
2. (у геодезії та картографії) Пов’язаний із вимірюванням висот земної поверхні або рельєфу місцевості.
Кататоноз — власна назва фармацевтичного препарату (нейролептика), діючою речовиною якого є зуклопентіксол; застосовується для лікування психозів, шизофренії, маніакальних станів.