кататравма

1. У медицині — травма, отримана внаслідок падіння з висоти, що характеризується комплексом специфічних ушкоджень (переломи п’яткових кісток, основи черепа, компресійні переломи хребта тощо).

2. У спелеології та альпінізмі — падіння гірського скелелаза або спелеолога в глибину (у колодязь, прірву) під час підйому чи спуску.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |