1. Який стосується катастрофи, властивий катастрофі; що є катастрофою.
2. Який має руйнівний, згубний характер; дуже несприятливий, важкий, трагічний.
3. У геології: який відбувається раптово, швидко та має великі наслідки (про тектонічні процеси).
Словник Української Мови
Буква
1. Який стосується катастрофи, властивий катастрофі; що є катастрофою.
2. Який має руйнівний, згубний характер; дуже несприятливий, важкий, трагічний.
3. У геології: який відбувається раптово, швидко та має великі наслідки (про тектонічні процеси).
Приклад 1:
Слово як слово і, дозвольте сказати, ніщо, а через нього стався перший катастрофний факт мого життя. Так вигукуючи, дожився отець диякон і я з ним, що нікуди нас не приймають.
— Тютюнник Григорій, “Вир”