1. Який має два поля (у 2-му значенні), що розташовані поруч або обробляються як єдине ціле.
2. У ботаніці: що має два суцвіття або дві плодючі частини (про деякі злаки).
Словник Української Мови
1. Який має два поля (у 2-му значенні), що розташовані поруч або обробляються як єдине ціле.
2. У ботаніці: що має два суцвіття або дві плодючі частини (про деякі злаки).
1. У геодезії та геофізиці — уявна поверхня, близька до геоїда, яка використовується як опорна для високоточних геодезичних вимірювань і розрахунків; визначається за допомогою спостережень за гравітаційним полем Землі та моделювання.
2. У фізичній геодезії — математична модель фігури Землі, що збігається з поверхнею середнього рівня моря в океанах, а на суші продовжується всередині земної маси таким чином, щоб у кожній точці була перпендикулярна до напрямку сили тяжіння (вертикалі).
1. (у ботаніці) Про квіткову рослину: така, що має дві обгортки квітки — зовнішню (чашечку) та внутрішню (віночок).
2. (у зоології) Про комаху з ряду лускокрилих (Lepidoptera): така, що має дві пари крил, вкритих лусками (наприклад, метелик).
1. (у математиці, геометрії) Пов’язаний з квазігеодезичними лініями — кривими в метричних просторах, які лише з певною похибкою наближено відповідають властивостям справжніх геодезичних ліній (найкоротших шляхів між точками).
2. (у фізиці, теорії відносності) Стосовний до наближеного опису руху тіл у просторі-часі, коли їх траєкторія лише з певним ступенем точності відповідає геодезичній (ідеальній траєкторії вільного руху в заданому гравітаційному полі).
Який охоплює або включає дві генерації, два покоління (наприклад, про сім’ю, дослідження тощо).
У біології (про рослини): який має два типи пагонів — вегетативні (безплідні) та генеративні (плодоносні), що розвиваються протягом життєвого циклу.
Властивість функції, що є слабшою за звичайну гельдеровість, коли умова неперервності за Гельдером виконується не для всіх точок області визначення, а лише в середньому, наприклад, в сенсі просторів Соболєва або через інтегральні оцінки.
Узагальнення поняття гельдерової неперервності в математичному аналізі та теорії функцій, де модуль неперервності функції має порядок, близький до гельдерового, але не зовсім йому еквівалентний.
1. Такий, що має дві різні позиції, стани або режими роботи, між якими можливе перемикання.
2. У техніці: призначений для фіксації, регулювання або функціонування в двох чітко визначених положеннях (наприклад, вимикач, клапан).
Властивість функції, що задовольняє ослаблену умову Гельдера, тобто умову виду |f(x) – f(y)| ≤ C|x – y|^α, де константа C > 0, а показник α належить інтервалу (0, 1], причому ця умова може виконуватися не для всіх x, y з області визначення, а лише з певними обмеженнями (наприклад, для достатньо близьких точок).
Який має два поверхи (про будівлю, споруду).
Який розташований, розміщений на двох поверхах.
Властивість або стан, що лише частково, умовно або зовні нагадує гармонійність; обмежена, неповна гармонійність, яка зберігає деякі риси гармонії, але не відповідає їй цілком.
У математиці, фізиці та техніці — характеристика процесу, коливання або функції, що є наближено гармонійними (синусоїдальними), але з певними відхиленнями від ідеальної гармонійної форми.