• двополий

    1. Який має два поля (у 2-му значенні), що розташовані поруч або обробляються як єдине ціле.

    2. У ботаніці: що має два суцвіття або дві плодючі частини (про деякі злаки).

  • квазігеоїд

    1. У геодезії та геофізиці — уявна поверхня, близька до геоїда, яка використовується як опорна для високоточних геодезичних вимірювань і розрахунків; визначається за допомогою спостережень за гравітаційним полем Землі та моделювання.

    2. У фізичній геодезії — математична модель фігури Землі, що збігається з поверхнею середнього рівня моря в океанах, а на суші продовжується всередині земної маси таким чином, щоб у кожній точці була перпендикулярна до напрямку сили тяжіння (вертикалі).

  • двопокривний

    1. (у ботаніці) Про квіткову рослину: така, що має дві обгортки квітки — зовнішню (чашечку) та внутрішню (віночок).

    2. (у зоології) Про комаху з ряду лускокрилих (Lepidoptera): така, що має дві пари крил, вкритих лусками (наприклад, метелик).

  • квазігеодезичний

    1. (у математиці, геометрії) Пов’язаний з квазігеодезичними лініями — кривими в метричних просторах, які лише з певною похибкою наближено відповідають властивостям справжніх геодезичних ліній (найкоротших шляхів між точками).

    2. (у фізиці, теорії відносності) Стосовний до наближеного опису руху тіл у просторі-часі, коли їх траєкторія лише з певним ступенем точності відповідає геодезичній (ідеальній траєкторії вільного руху в заданому гравітаційному полі).

  • двопоколінний

    Який охоплює або включає дві генерації, два покоління (наприклад, про сім’ю, дослідження тощо).

    У біології (про рослини): який має два типи пагонів — вегетативні (безплідні) та генеративні (плодоносні), що розвиваються протягом життєвого циклу.

  • квазігельдеровість

    Властивість функції, що є слабшою за звичайну гельдеровість, коли умова неперервності за Гельдером виконується не для всіх точок області визначення, а лише в середньому, наприклад, в сенсі просторів Соболєва або через інтегральні оцінки.

    Узагальнення поняття гельдерової неперервності в математичному аналізі та теорії функцій, де модуль неперервності функції має порядок, близький до гельдерового, але не зовсім йому еквівалентний.

  • двопозиційний

    1. Такий, що має дві різні позиції, стани або режими роботи, між якими можливе перемикання.

    2. У техніці: призначений для фіксації, регулювання або функціонування в двох чітко визначених положеннях (наприклад, вимикач, клапан).

  • квазігельдерність

    Властивість функції, що задовольняє ослаблену умову Гельдера, тобто умову виду |f(x) – f(y)| ≤ C|x – y|^α, де константа C > 0, а показник α належить інтервалу (0, 1], причому ця умова може виконуватися не для всіх x, y з області визначення, а лише з певними обмеженнями (наприклад, для достатньо близьких точок).

  • двоповерховий

    Який має два поверхи (про будівлю, споруду).

    Який розташований, розміщений на двох поверхах.

  • квазігармонічність

    Властивість або стан, що лише частково, умовно або зовні нагадує гармонійність; обмежена, неповна гармонійність, яка зберігає деякі риси гармонії, але не відповідає їй цілком.

    У математиці, фізиці та техніці — характеристика процесу, коливання або функції, що є наближено гармонійними (синусоїдальними), але з певними відхиленнями від ідеальної гармонійної форми.