двопоколінний
[dʋopokolinnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Який охоплює або включає дві генерації, два покоління (наприклад, про сім’ю, дослідження тощо).
-
У біології (про рослини): який має два типи пагонів — вегетативні (безплідні) та генеративні (плодоносні), що розвиваються протягом життєвого циклу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. двопоколінний, р. двопоколінного, д. двопоколінному, з. двопоколінного, о. двопоколінним, м. двопоколіннім