Значення
-
Властивість або стан, що лише частково, умовно або зовні нагадує гармонійність; обмежена, неповна гармонійність, яка зберігає деякі риси гармонії, але не відповідає їй цілком.
-
У математиці, фізиці та техніці — характеристика процесу, коливання або функції, що є наближено гармонійними (синусоїдальними), але з певними відхиленнями від ідеальної гармонійної форми.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. квазігармонічність, р. квазігармонічності, д. квазігармонічності, з. квазігармонічність, о. квазігармонічністю, м. квазігармонічності, к. квазігармонічносте