• квієтизм

    1. Релігійно-етичне вчення, що проповідує пасивне, спокійне ставлення до життя, повну покору долі та Божій волі, відмову від боротьби та прагнень, спрямованих на зміну свого становища або зовнішнього світу.

    2. У філософії та психології — стан пасивності, байдужості, моральної бездіяльності, відмова від активної життєвої позиції.

  • квітіння

    1. Біологічний процес у рослин, під час якого формується квітка або суцвіття; період цвітіння.

    2. Мед. Патологічний процес, поява на шкірі або слизовій оболонці висипу у вигляді дрібних червоних плям (наприклад, при скарлатині).

    3. Перен. Стан повного розквіту, найвищого піднесення чого-небудь (наприклад, творчості, мистецтва).

  • дейктичний

    1. (у мовознавстві) такий, що стосується дейксису — вказівності на об’єкт, особу, час або місце відносно ситуації мовлення, що виражається займенниками, прислівниками, дієслівними часами тощо (наприклад, слова “цей”, “тут”, “зараз”, “я”).

    2. (у логіці та філософії) такий, що безпосередньо вказує або відсилає до конкретної сутності в реальному світі або контексті висловлювання.

  • квітівниця

    Квітівниця — жіноча форма прізвища Квітівничий, що походить від назви професії квітівника (продавця квітів).

    Квітівниця — заст. жінка, яка займається вирощуванням або продажем квітів; квіткарка.

  • квітючий

    Який має квіти, вкритий квітами; такий, що цвіте.

    Який має візерунок, колір або вигляд, що нагадує квіти; квітчастий.

    У переносному значенні: який перебуває в стані розквіту, найвищого розвитку або процвітання.

  • дейкатися

    Дейкатися — діалектний варіант дієслова «діятися» (відбуватися, ставатися), що вживається в західних регіонах України.

  • квітчатися

    1. Прикрашати себе квітами, вінками, стрічками тощо; убиратися квітами.

    2. Перен. Розквітати, вкриватися квітами; про рослини.

    3. Перен., заст. Ставати пишним, розкішним; прикрашатися, оздоблюватися (про предмети, місцевості тощо).

  • дейкати

    1. (діал.) Говорити, балакати, вести розмову.

    2. (діал., рідк.) Вимовляти звук «дей» або схожі звуки; лепетати (переважно про дітей).

  • квітчатий

    Прикрашений квітами, вкритий квітами; квітчаний.

    Який має візерунок, орнамент із зображенням квітів; квітчаний.

    Переносно: прикрашений, оздоблений, розкішний (про мову, стиль тощо).

  • дейдвудний

    1. Стосовний до дейдвуда — конструктивної частини корпусу судна, що з’єднує кілеву балку з ахтерштевнем (у кормі) або форштевнем (у носі), де проходять гребні вали.

    2. Призначений для дейдвуда або пов’язаний з ним (наприклад, дейдвудний підшипник, дейдвудна труба).