Словник Української Мови
1. У мусульманській традиції — священний камінь у центрі мечеті Аль-Харам у Мецці, об’єкт паломництва та найважливіша святиня ісламу, у бік якої мусульмани звертаються під час молитви (називається також Кааба).
2. У переносному значенні — головний, центральний об’єкт шанування, поклоніння чи інтересу; фокус уваги, символ віри чи ідеології.
1. Стосовний до кебету (старовинної української шапки з кунічого, лисого чи іншого хутра), властивий йому; призначений для нього.
2. Зшитий, виготовлений з хутра, призначеного для кебетів (переважно про хутро лисиці-сиводушки).
1. (у фізиці) Зазнавати дії дейтерію, вступати в реакцію з дейтерієм або його сполуками, замінюючи звичайний водень на важчий ізотоп — дейтерій.
2. (у хімії, біохімії) Насичуватися дейтерієм; ставати дейтерованим внаслідок ізотопного обміну або хімічного синтезу.
Кебетливість — властивість за значенням прикметника “кебетливий”; настирливість, докучливість, нав’язливість.
1. (про людину) Який має великий кебет (живіт), товстий, огрядний.
2. (переносно, розм.) Нахабний, зухвалий, безсоромний.
Дейтерувати — у фізиці, хімії та технології: замінювати звичайний водень (протій) у сполуках на важчий ізотоп — дейтерій.
Кебета — власна назва села в Україні, розташованого в Мукачівському районі Закарпатської області.
1. (біол., мікол.) Який належить до класу дейтероміцетів (Deuteromycetes), або недовершених грибів; що стосується грибів, у яких не виявлено статевої стадії розмноження.
2. (біол., мікол.) Який має ознаки, властиві дейтероміцетам; споріднений із ними.
1. Страва східної кухні, що готується зі шматочків баранини, яловичини або курки, нанизаних на шампур і запечених на відкритому вогні, часто з додаванням овочів; шашлик.
2. Різновид фастфуду — сендвіч або лаваш, у який загортають нарізане м’ясо з гриля (зазвичай баранину або курку) з овочами та соусом.
1. (у фізиці, хімії) Про атом, молекулу чи сполуку: такий, що містить дейтерій замість звичайного водню; заміщений важким ізотопом водню.
2. (у біохімії, медицині) Про лікарський засіб або органічну сполуку: у молекулі якого один або кілька атомів водню замінено на атоми дейтерію, що часто змінює його метаболічні властивості.