1. Стосовний до кебету (старовинної української шапки з кунічого, лисого чи іншого хутра), властивий йому; призначений для нього.
2. Зшитий, виготовлений з хутра, призначеного для кебетів (переважно про хутро лисиці-сиводушки).
кебетний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |