Словник Української Мови
1. Фосфоліпід, що міститься в клітинних мембранах нервової тканини, жовтку яйцеклітини та інших біологічних об’єктах, важливий компонент ліпідного обміну.
2. (історичне) Торгова марка лікарського препарату на основі фосфоліпідів, що застосовувався для поліпшення функцій печінки.
Стосується дентритографії — методу дослідження структури металевих сплавів, переважно сталей, що ґрунтується на вивченні форми та розмірів дентритів (деревоподібних кристалів), які утворюються при їх затвердінні.
1. (У фонетиці) Позначення приголосного звука, який утворюється одночасною артикуляцією язика біля верхніх зубів (дентальна) і губами (лабіальна).
2. (У лінгвістиці) Властивий звуку, що вимовляється з подвійним місцем творення — зубно-губним (наприклад, деякі африкати в окремих мовах).
1. Біологічний процес в еволюції хордових тварин, що полягає в зосередженні нервової тканини, органів чуття та ротового отвору на передньому кінці тіла з утворенням голови (цефалізація).
2. В антропології — збільшення об’єму мозкової частини черепа в порівнянні з лицьовою в процесі еволюції людини.
1. Морська промислова риба родини кефалевих, що мешкає в прибережних водах теплих морів, має видовжене сріблясте тіло, цінна через смачне м’ясо.
2. Загальна назва риб родини кефалевих (Mugilidae), до якої належать такі види, як лобань, сингиль, остронос.
1. (в архітектурі) ряд невеликих прямокутних виступів, розташованих один за одним під карнизом або капітеллю в іонічному та коринфському ордерах; служить декоративним елементом.
2. (в анатомії, зоології) дрібні зубоподібні виступи або зубчики на поверхні органу, кістки, раковини тощо.
Кефалотірі — твердий солоний сир з овечого або козячого молока, традиційний для грецької кухні, що має зернисту структуру та витримується не менше трьох місяців.
Кефалотірі — власна назва сорту сиру, що виробляється в Греції, особливо на островах Крит та Лесбос, і захищена географічним зазначенням в Європейському Союзі.
1. (в антропології та медицині) Сукупність методів вимірювання та дослідження розмірів, пропорцій та кутів голови та обличчя людини за допомогою спеціальних приладів (кефалометрів), що застосовується для аналізу будови черепа, діагностики в ортодонтії та челюстно-лицьовій хірургії.
2. (в акушерстві) Вимірювання розмірів голови плода під час вагітності (зазвичай за допомогою ультразвукового дослідження) для оцінки його розвитку та визначення тактики пологів.